«Я відшукаю папороті цвіт…»

Слово про нашого славетного земляка Василя Ярмуша завжди звучить хвилююче. Так було і під час відзначення у Великоберезовицькій громаді 50-х роковин з дня відходу у вічність великого патріота і талановитого поета.

Життєва зоря Василя Ярмуша згасла 22 вересня 1976 року, йому було лише 36. Але його літературна спадщина стала вагомою сторінкою української культури. Василь Ярмуш залишив невмирущі збірки поезій «Казка про тебе», «Граніт і полум'я», «Правди святе зерно», «Ідилія ночі», «Дума про життя», драматичні поеми «Тернопільська легенда», «Соломія Крушельницька». Досі хвилюють людські серця пісенні твори на слова Василя Ярмуша «Марійка», «Журавлі», «Верховиночка», «Острів'яночка», «Незабудки», «Не говори», «Осінній етюд», «Вечірній Львів»…

19 вересня відбувся зворушливий захід пам'яті та посвята нового пам’ятника. Ініціаторами цієї щемливої зустрічі стали донька поета Мирослава Ярмуш, директорка клубу с. Острів Дана Хоєцька. В організації пам'ятної події взяли участь та схилили голови у молитві працівники відділу культури Великоберезовицької селищної ради, начальник відділу культури Микола Злонкевич, ведуча заходу Любов Шарган, староста Острівського старостинського округу Богдан Хом’як, священнослужителі о. Мирослав та о. Ярослав, директорка Острівського ліцею Оксана Кожушко, вчителі та учні, голова Великоберезовицької громади Андрій Галайко.

Народний аматорський хор клубу с. Острів під керівництвом Тетяни Григорчук виконав «Пісню про Острів» та "Гиля, гиля гуси" на слова Василя Ярмуша. Особливу атмосферу пам’ятної події розділила родина поета, його донька Мирослава Ярмуш, яка популяризує збереження та видання батькових творів.

Джерела вдячної пам’яті не міліють і не можуть зміліти. На Алеї зірок на вулиці Гетьмана Сагайдачного в Тернополі є зірка Василя Ярмуша. Створено документальний фільм про життєвий і творчий шлях Василя Ярмуша «Я відшукаю папороті цвіт». На честь поета названо одну з вулиць у Тернополі і його рідному селі Острів. Створено клас-музей Василя Ярмуша у ТЗОШ № 8.