Уявіть: ви ще навіть не бачите тварину, а вона вже давно «знає», що ви поруч. Про те, які тварини і як далеко відчувають запах, розповідає «Порадниця», порівнюючи зі здатностями людини. 

Людина – відчуває запах приблизно на відстані 1,5 м. Ми найбільше довіряємо очам і слуху. Запах часто помічаємо лише тоді, коли його джерело вже зовсім поруч. 

Кіт - приблизно 200 м. Для кота ваш дім буквально складається із запахів. Він може розпізнавати знайомих людей, інших тварин і нові предмети ще до того, як уважно їх роздивиться. Саме тому принесена додому сумка іноді викликає стільки котячого інтересу: на ній залишилася ціла «карта» місць, де ви побували. 

Олень - близько 500 м. У лісі хороший нюх може означати різницю між спокійною прогулянкою і необхідністю миттєво тікати. Олень нерідко відчує наближення небезпеки задовго до того, як вона з’явиться в полі зору. 

Кабан - приблизно 700 м. Кабан буквально досліджує землю носом. Він здатний знаходити приховану під ґрунтом їжу там, де людина не побачила б абсолютно нічого. Корені, жолуді, личинки - усе залишає свій запаховий слід. 

Собака - близько 1,9 км. І ось тут починається зовсім інший рівень. Для собаки запах - майже як текст, який можна «прочитати». Саме тому собаки можуть іти слідом людини, знаходити загублених людей, розпізнавати різні речовини й помічати те, що для людського носа взагалі не існує. 

Вовк - приблизно 3,2 км. Вовки живуть у світі запахових сигналів. За ними вони знаходять здобич, розпізнають інших вовків і орієнтуються на території. Те, що для нас виглядає як звичайна лісова стежка, для вовка може бути цілою стрічкою «повідомлень». 

Слон - близько 19 км. Величезний хобот - це не просто спосіб брати їжу чи воду. Це надзвичайно потужний інструмент нюху. Слони використовують запахи для пошуку їжі, води, інших членів стада й орієнтації у просторі. 

Ведмідь - приблизно 30,5 км. А ось це вже майже неймовірно. Ведмідь може вловити привабливий запах на величезній відстані. Саме тому його цікавить не лише їжа: пахнути можуть упаковки, посуд, косметика, сміття і навіть речі, у яких колись лежали продукти. 

І найцікавіше - тварина не просто «відчуває запах». Вона може визначати, звідки він прийшов. Повітря переносить запахи, наче невидимі доріжки. Тварина ловить ці сліди й рухається ними до джерела. Тому картина може бути дивовижною: ви йдете лісом, навколо тиша, нікого не видно… А десь далеко олень уже насторожився, вовк підняв голову. А ведмідь, можливо, уже чатує на здобич…  

Ми дивимося на природу очима. А багато тварин спершу «бачать» її носом. І після цього трохи інакше сприймаєш прогулянку лісом, правда ж?  
 

0

0

0

0

Ви вже відреагували