«Перший етап співпраці з науковцями Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича добігає кінця, чекаємо на продовження та публікації про археологічну спадщину Надзбруччя», – зазначили в музеї. 

Йдеться про розкопки на приватному городі в Гусятині. Господарі ділянки впродовж років знаходили під час обробітку землі уламки посуду з характерним трипільським орнаментом і передавали їх до музею. З цих фрагментів сформували окрему колекцію, а до дослідження місцевості залучили археологів зі Львова, повідомляє zaxid.net. 

«Це були глиняні шматки глечиків різної форми. Прикметно, що постійно це були фрагменти з традиційним для трипільської культури орнаментом. З цього одного городу ми склали колекцію експонатів та показуємо її в музеї. Так ми розуміли, що треба копати глибше. Для цього запросили спеціалістів зі Львова», – додав лектор-екскурсовод Гусятинського краєзнавчого музею Тарас Василик. 

Залишки житла виявили ще торік, однак повноцінні розкопки розпочали у 2026 році. Поки науковці дослідили фундамент однієї споруди, проте припускають, що під землею може бути поселення площею близько одного гектара. 

«Щоб дізнатися, скільки таких жител може бути на цій ділянці, треба провести геомагнітну розвідку ґрунту. Наразі ми не маємо на це коштів», – розповів Тарас Василик. 

На місці розкопок зараз працює старша наукова співробітниця відділу археології Інституту українознавства ім. Крип’якевича НАН Яна Яковишина зі своїм колективом. Науковиця розповіла, що наразі триває перший етап розкопок: «Тривають розвідкові роботи. Ми не знаємо межі цього поселення, тому розкопуємо орієнтовно, де воно мало би бути. Приблизна площа поселення – 1 га. Далі ми повністю розкриємо житла і будемо їх досліджувати. Сподіваюся, що там ми знайдемо інтер’єрні елементи. Але це будемо роботи вже навесні наступного року. Так само як і геомагнітну розвідку», – розповіла археологиня. 

Вона додала, що скоріш за все поселення трипільців розташовувалося на ділянці над річкою Збруч. Ця локація з трьох боків була захищена урвищами, схилами, а підхід до помешкань був лише з однієї сторони мису. Археологи також сподіваються знайти тут й оборонний рів на вході до поселення. 

Додамо, що Трипільська культура – одна з найважливіших землеробських цивілізацій енеоліту (VI–III тис. до н.е.), що процвітала на території України, Молдови та Румунії. Вона славилася великими протомістами, розписною керамікою та традицією спалювати свої житла кожні 50–80 років. Трипільці заклали основи хліборобства в регіонах своїх поселень. 
 

0

0

0

0

Ви вже відреагували