Про це повідомляє Асоціація «Ягідництво України» з посиланням на звіт IBO Global Blueberry Report 2026. Під лохиною в Україні близько 6 тис. га, з яких 5 тис. га плодоносять. Валовий збір у 2025 році - 14,33 тис. т. Отже, головна проблема України - не площі, а низька врожайність. Українські насадження дали в середньому лише 2,87 т/га, тоді як у Польщі - 7,13 т/га, а середньосвітовий показник - 9,05 т/га. Тобто потенціал уже наявних площ використовується далеко не повністю. Причини насамперед у самому господарюванні:  
- багато молодих насаджень, які ще не вийшли на повний урожай;  
- чимало дрібних господарств зі слабшою агротехнікою;  
- переважають північні сорти (northern highbush), що довше набирають повну силу.  

Заморозки 2024–2025 років теж зменшили врожай, але вони не головна причина. Україна поступово переходить від екстенсивного зростання до підвищення ефективності. За оцінкою IBO, галузі варто не просто збільшувати площі, а насамперед працювати з урожайністю, агротехнологіями, сортами та захистом насаджень. 

Погодні ризики залишаються серйозним фактором, але не єдиною причиною низької продуктивності. Холодна погода 2025 року особливо вдарила по середньосезонних сортах, а експорт свіжої лохини зменшився на 25%, порівняно з піком 2024 року. Водночас приклад Польщі показує, що навіть після заморозків можна зберігати значно вищу врожайність. 

Україна змінює і географію експорту. Частка Польщі в закупівлях української лохини скоротилася з 27% у 2023 році до 15% у 2025-му. Натомість головним покупцем стали Нідерланди. Серед причин відходу від польського напрямку - затримки на кордоні, нижча маржинальність та зростання внутрішнього попиту в Польщі. Тобто, для України ключовим стає прямий доступ до більш платоспроможних покупців. Найперспективнішими напрямами названо Нідерланди, Скандинавію та Велику Британію. Йдеться не стільки про збільшення тоннажу, скільки про продаж якіснішої ягоди покупцям із вищою ціною та роботу без зайвих посередників. 

Свіжа лохина для України значно цікавіша за низькомаржинальну заморожену продукцію. За наведеними в огляді торговими даними, свіжа українська лохина коштувала близько 4,8 €/кг, тоді як категорія «інші заморожені ягоди» - близько 1,4 €/кг. Тому стратегічний акцент варто робити на свіжій ягоді та її якості. 

Конкуренція лохини у Східній Європі посилюється. Україна має найбільші площі в регіоні, але за виробництвом поступається Румунії, а за експортом у 2025 році її випередила Грузія. Грузія наростила експорт на 39%, тоді як український скоротився на 25%. 

Сортова структура - один із ключів до майбутньої конкурентоспроможності. Світовий ринок дедалі більше платить за великі, солодкі ягоди з доброю лежкістю. Для українських умов перспективними можуть бути нові high-chill сорти, особливо для Полісся. 

До того ж необхідністю стає і технологічність. Зростає роль крапельного зрошення, захисту цвіту від заморозків, сучасної техніки, сортувальних ліній та механізації. Це особливо важливо для України на тлі дорожчої та дефіцитної робочої сили. 

Ну, і Україні потрібно готуватися до дедалі жорсткіших вимог ЄС. Серед пріоритетів - відповідність європейським вимогам до пакування та сертифікації, а також контроль залишків пестицидів. 

Окремий потенціал — дикоросла чорниця. Україна посідає третє місце у світі за обсягами збору дикорослої чорниці (10,8% ) після Канади (63%) і США (21%), але у 2025 році її заготівля різко впала - з 29 до 13,5 тис. т. Дефіцит дикорослої ягоди на світовому ринку підвищує інтерес до культурної лохини як продукту-замінника у замороженому сегменті. 
 

0

0

0

0

Ви вже відреагували