Цими серпневими днями минає 110 років від початку боїв за Лисоню. Перший штурм російські війська розпочали 12 серпня 1916 року. Тривала Перша світова війна. УСС воювали у складі австро-угорської армії, однак, свій легіон сприймали як основу майбутнього українського війська. Більшість стрільців була добровольцями, які вірили: Україна повинна мати власну державу й армію. 

Улітку 1916 року російські війська здійснили масштабний наступ, відомий як Брусиловський прорив. Полк УСС під командуванням Антіна Вариводи отримав завдання захистити Бережани. Ключовою позицією стала гора Лисоня заввишки 399 метрів. 

На початку боїв полк налічував 47 старшин і 1685 стрільців. Після першого штурму протистояння тривало кілька тижнів. 31 серпня російська армія розпочала великий наступ на Бережани. Одна із сотень УСС пішла в контратаку, але більшість її вояків разом із командиром Романом Сушком потрапила у полон. 

У найважчий момент підрозділи Андрія Мельника та Василя Кучабського зуміли зупинити подальше просування російських військ. Уже 4 вересня січові стрільці самі перейшли у контрнаступ і повернули втрачені позиції. 

Коли 16 вересня російські частини спробували обійти полк із флангу та зайти в тил, УСС відповіли новою контратакою. Стрільці не лише відбили наступ, а й захопили приблизно 200 російських військових. 

Найважчі бої розгорнулися наприкінці вересня. Після тривалого артилерійського обстрілу полк опинився в оточенні біля села Потутори. Січові стрільці прорвали кільце й відійшли до Бережан. Втрати були величезними: у строю залишилися лише 17 старшин і орієнтовно 150 вояків. 

Проте головне завдання УСС виконали – російський наступ на Бережани було зупинено. Згодом полк відновили, а його стрільці стали досвідченими командирами Української галицької армії та Армії УНР. 

Лисоня стала не лише місцем важкого бою. Вона показала, що українське військо народжувалося ще до появи незалежної Української держави. Тут формувалося покоління людей, яке вже знало, за що бореться, і невдовзі продовжило цю боротьбу під українськими прапорами.  

Сайт «Українська перемога»  
 

0

0

0

0

Ви вже відреагували