У справжнього хлібороба, людини з великим і чуйним серцем – Василя Рудика, очільника відділення «Росохуватець» ПАП «Агропродсервіс», клопотів не бракує ніколи. Але нині, цієї благословенної й спекотної пори жнив, коли ниви «дихають золотом» щедрого врожаю ранніх зернових, земля вимагає особливої трепетної уваги. Понад 8 тисяч гектарів орної землі – це не просто колосальна праця, це вся його доля, вишита «золотим» колоссям хлібної ниви. 

Із року в рік це господарство живе в гармонії з природою, дбайливо плекає зернові та олійні культури, із глибокою повагою до землі дотримується сівозмін. Цими гарячими серпневими днями вже завершено збирання ранніх зернових. Озима пшениця та ячмінь щедро віддячили за працю, віддаючи по 8,5 тонн важкого, пахучого зерна з кожного гектара, а «сонячний» ріпак порадував врожайністю у 4,8 тонни. І серце радіє, споглядаючи, як наливаються силою майбутні врожаї кукурудзи, соняшнику та цукрових буряків. 

Василь Олексійович – не просто авторитетний аграрій і мудрий керівник. Він – душа цього краю, людина, яка вже 20 років невтомно тримає штурвал рідного відділення. І так символічно, що його особистий день народження, 9 серпня, «переплівся» з цим двадцятирічним трудовим ювілеєм. Сам ювіляр зі щирою теплотою каже: головна його гордість і опора – це команда. Вона мов єдина родина, де кожен агроном чи інженер вкладає у спільну справу частку своєї душі. І навіть цими непростими часами, коли кривава війна стукає в кожне вікно, а виборювати бронювання для фахівців стає дедалі важче, тут не опускають рук. 

Душевна щедрість Василя Олексійовича не має меж. Він завжди поруч із тими, хто потребує допомоги: відгукується на прохання краян, підтримує волонтерів і наших захисників на передовій. Із особливим трепетом турбується про пайовиків Купчинецької громади, бо вірить, що село має жити й розквітати. За його сприяння оновили шкільну їдальню в Ішкові, ожили дороги від Росохуватця до Підруди та від Маловодів до Вівся. А незабаром у Росохуватці постане величавий меморіал пам’яті місцевих патріотів, які віддали життя за свободу і незалежність України. 

9 серпня Василь Рудик зустрів свій славний 65-літній ювілей. До щирих і теплих вітань, які линули від колег і друзів, із глибокою повагою приєднується і редакція газети "Сільський господар". Нехай ці дні будуть сонячними від посмішок найдорожчих людей – коханої дружини Марії Тадеївни, сина Тараса, доньок Ірини та Тетяни, зятя Володимира та джерела найбільшої радості – онуків Емілії, Марти й Давида! 

Нехай земля-годувальниця щедро віддячує Вам, шановний Василю Олексійовичу, за кожну краплину праці та любов до рідної ниви! Нехай у Вашій оселі завжди панують безхмарний мир, родинний затишок, щира радість і дзвінкий дитячий сміх. 

Із ювілеєм! Многая і благая літа! 

Петро ГУДИМА 

 

0

0

0

0

Ви вже відреагували