За його словами, пише «Телеграф», Україна вже має передумови до дефіциту водних ресурсів, що повʼязано зі зміною клімату: «Найгостріше це проявляється на півдні країни: через зникнення Каховського водосховища, зруйнованого російськими агресорами, там виникли серйозні проблеми навіть зі звичайним водопостачанням - це серйозний виклик для місцевої влади, який доведеться вирішувати на державному рівні. Один із варіантів - відновлення Каховського водосховища після завершення війни, інший - масштабне будівництво трубопроводів від інших великих водосховищ у південні регіони», - пояснив Шпига. 

Науковець наголосив, що сам дефіцит повʼязаний зі швидким потеплінням, яке призводить до посиленого випаровування. Темпи зростання середньої температури в Україні є одними з найвищих у Європі, яка через своє географічне розташування й так показує одні з найбільших показників у світі: «Тривалі хвилі екстремальної спеки спричиняють інтенсивне випаровування вологи з ґрунту, обміління озер і зниження рівня водосховищ. Ця проблема виникла не в 2020-х, а ще на початку 2010-х років, можливо навіть раніше», - нагадав експерт. 

Крім того, за словами Шпиги, дефіцит води також повʼязаний зі зміною структури атмосферних опадів - традиційні помірні дощі замінюються короткочасними зливами після яких наступають тривалі посушливі періоди: «Під час таких злив вода не встигає насичувати ґрунт і поповнювати підземні водоносні горизонти - вона просто стікає, спричиняючи підтоплення», - зауважив він. 

Науковець додав, що ще одним проявом дефіциту є пересихання невеликих струмків і зникнення малих річок, що спостерігається не тільки на півдні, а й на півночі країни. За його словами, саме малі річки живлять великі водні артерії, їхнє масове замулювання та висихання загрожує зменшенням водного стоку в Україні на 25% і більше. 

Шпига попередив, що найбільше від дефіциту води можуть постраждати південні та східні області України: «Одеська, Миколаївська, Херсонська та Запорізька області вже перебувають у зоні ризику. За подальшого зростання температур вони можуть перейти із зони ризику в зону критично низького водозабезпечення», - сказав він. 

Також вчений розповів, що найвразливішим до дефіциту води є сільське господарство, оскільки обмежені ресурси для зрошення загрожують падінням врожайності та вимагатимуть термінового створення систем меліорації, а також пошуку посухостійких сортів культур. Це процес, який через тривалість селекції складно реалізувати у стислі строки. 

«Третій вразливий сектор - водопостачання населення. Коли рівень води в річках падає, концентрація хімічних і токсичних забруднювачів зростає, що ускладнює й здорожчує очищення води. Крім того, влітку при тривалому утриманні високих температур розвиваються синьо-зелені водорості - так зване цвітіння води, яке можуть спостерігати мешканці прибережних до Дніпра територій: вода набуває зеленуватого відтінку та неприємного запаху», - підсумував Шпига.  
 

0

0

0

0

Ви вже відреагували