У сільській місцевості основним засобом для ведення господарства є земля. Саме тому питання її  правового статусу та обігу перебувають в центрі уваги як пайовиків (так іменують тих, хто передає в оренду власні земельні паї), так і орендарів.

Днями до редакції звернулися мешканці села Бедриківці Заліщицької громади у зв’язку з конфліктною ситуацією, яка визріла між ними і ТОВ «Райз–Прикарпаття», орендарем їхніх земельних наділів. Уже впродовж кількох діб люди перекривають дорогу, блокують сільськогосподарську техніку агропідприємства, не дозволяючи йому сіяти яровину на майже 130-гектарній площі. Будь-яких проявів агресії не було, принаймні того дня, коли довелося побувати на цій території. Склалося враження, що механізатори, водії згадуваного агропідприємства розуміють позицію людей і, можливо, в душі підтримують їх.  

Отож  суть протестної акції. Бедриківські пайовики скаржаться на відсутність комунікації з керівництвом підприємства; на те, що на їхні прохання розраховуватися за паї зерном, а не грошима, їх не чують. Виплати підприємство здійснює не восени, а, наприклад, у січні наступного року; є заборгованість і головне, самовільно продовжують дію договорів, навіть не повідомляючи про це власників паїв. Є й інші, за словами обурених селян  приклади байдужого ставлення до їхніх запитів. 

«Кожна людина шукає, де краще, і надавши земельний пай в оренду підприємству, головний офіс якого у Тисмениці на Івано-Франківщині, ми сподівалися на порозуміння; на те, що до наших прохань дослуховуватимуться, – каже орендодавиця, керівниця відомої благодійної організації «Деренівка за мир» Марія Войцеховська. – Якщо із двох господарств, які теж орендують земельні паї у селі, завше допомагають для потреб військових, з «Райзу–Прикарпаття» за чотири роки, коли ми до них зверталися, не реагували, мотивуючи тим, що вони сплачують податки.  

У мого чоловіка Віталія договір оренди паю з цим господарством закінчувався торік, у грудні. А в агропідприємстві 10 вересня, за три з половиною місяці до закінчення строку, пролонгували, як вони пояснюють договір, тобто продовжили термін дії цього документа на новий період. І не тільки йому, а й іншим пайовикам. Підписи підробили, людей не повідомляли і у нас на руках немає документів. Підприємство за паї впродовж  року не виплачує людям кошти, аж наступного року, наприклад, у березні, «кинуть дещицю». Ще за два паї у 2022 році не розрахувалися. Свого часу особисто я підтримувала і в суді відстоювала це господарство, а нині організовуватиму людей на протести проти нього. 

Учора на поле до нас під’їхали дві представниці агропідприємства. Кажуть, вам договори висилали, у нас є квитанції, а ми тих договорів в очі не бачили. Заявляють, якщо вам потрібне зерно, то позичте гроші і купіть, а господарство гроші вам потім поверне. Було таке відчуття, що з нас просто насміхаються, поводяться зверхньо. 

Люди повстали за своє. Ми не дозволимо їм засіяти наші паї». 

«Учора (йдеться про середу, 29 квітня) на поле прибули працівники служби безпеки ТОВ «Райз–Прикарпаття»,  юристка та спеціалістка із земельних питань, – продовжує Леся Бараницька. – Розмовляли з нами зверхньо. Кажу їм, ви ж не спілкуєтеся з людьми, не показуєте нам наші нібито заяви, договори. Підійшов колишній воїн Віталій Грицюк і говорить до них: я вам точно заяви не відправляв, бо я в той час перебував у окопах. А вони йому: треба було через своїх командирів заяву відправити. Договори ваші затопило чи то згоріли, архів у Києві. Я кажу їм: ви взагалі совість втратили, знущаєтеся над людьми. Так на мене заяву подали в поліцію за образу». 

На полі ми зустріли старосту села Бедриківці Дениса Тютюнника, колишнього воїна, демобілізованого, у боях на Донбасі отримав травми, що призвели до інвалідності. 

«Як представник місцевої влади, розумію, що у керівництва громади, у мене немає повноважень вирішити цю конфліктну ситуацію. Але, оцінюючи її з морального боку, вважаю, що наших людей потрібно підтримати. Вони – власники земельних паїв і їм вирішувати, чи продовжувати договір на оренду землі, чи ні. Якби з боку ТОВ «Райз-Прикарпаття» була зацікавленість у добрих стосунках з власниками земельних паїв, враховували їхні побажання і запити, то таких протестів би не виникало. А цього немає. Відсутня належна комунікація як з людьми, так і з місцевою владою. На звернення посприяти селу, нашим військовим допомогою, відповідь одна: ми сплачуємо податки. 

Найбільше людей обурило те, що керівництво агропідприємства самовільно продовжило дію договорів оренди земельних паїв, у яких з’явилася додаткова, невідома загалу, інформація. На свої запитання пайовики не можуть отримати чіткої відповіді. 

Напередодні закінчення строків орендних договорів, керівництву господарства варто було зібрати пайовиків, провести громадські слухання, врахувати побажання і зауваги людей, і це б убезпечило від конфліктів і непорозумінь у майбутньому». 

Зазвичай агропідприємства мають у своєму штаті досвідчених юристів, які спеціалізуються на земельному питанні. Вони ж розробляють договори оренди, які максимально захищають інтереси підприємств, а не власників землі. До цього додається складність і мінливість регулюючого національного законодавства і тому часто виникають конфлікти інтересів із приводу істотних умов договору, а інколи фактично рейдерське захоплення земельних паїв. Альтернативи праву приватної власності на землю немає. Розірвати договір оренди паю можна як за взаємною згодою, так і через суд. Але захистити, підтримати пайовиків у цій конфліктній ситуації мають як органи місцевого самоврядування, так і районна та обласна влада, резюмують мої співрозмовники. І з ними важко не погодитися. 

Петро ГУДИМА 

P.S. Дотримуючись рівності прав у висвітленні своїх позицій, редакція готова надати трибуну для оприлюднення власного погляду на ситуацію керівництву ТОВ «Райз-Прикарпаття». 







 

0

0

0

0

Ви вже відреагували