Якщо виникає потреба, одним автомобілем доставляють фахівців до місця призначення, а пізніше за маршрутом доправляють до адмінцентру господарства. 

Ці виклики, звісно, не зупинили хід робіт. Спершу мовимо про озимину, яку підживили, і перебуває вона в дуже доброму стані. А площі чималі – озимої пшениці 1058 гектарів, 716 га – озимого ячменю і 918 га озимого ріпаку. Олег Васильович запропонував поїхати в поле, де озимий ріпак і візуально переконатися, що уже проглядається хороша основа майбутнього врожаю. Хоча у прогнозах агрономи завше дуже обережні. З цього місця і світлина Олега Драгуса. 

У підсумку, наприкінці минулого тижня в господарстві, де в обробітку 8200 гектарів землі, дотримуючись сівозміни, вже посіяли 860 гектарів цукрових буряків, 230 га соняшнику і 900 гектарів ярого ячменю. На черзі сівба сої і кукурудзи на зерно. 

…Олег Васильович у сільському господарстві 36 років. Погодьтеся – чималий відрізок часу. Народився у Теофіпілці на Козівщині, де і нині проживає з сім’єю. – Мені додому навпростець польовою дорогою 11 кілометрів, – каже Олег Драгус. – Робота фактично по сусідству. Після закінчення школи продовжив навчання у ПТУ, а потім перша спроба вступити на агрономічний факультет Кам’янець-Подільського сільськогосподарського інституту. Не добрав до прохідного балу. Наступного року подав документи до Тернопільського фінансового інституту (на той час) і вступив на планово-економічний факультет, який закінчив у 1990 році. Спершу працював у рідному селі, в тодішньому радгоспі імені Мічуріна економістом, агрономом, потім заступником директора, а згодом, коли Теофіпілку і Росохуватець об’єднали у одне відділення –  головним агрономом. Нині «агрономічний стаж» Олега Васильовича – 14 років, з них вісім – у «Росохуватці».  

– В інституті ми вивчали рослинницьку галузь, – згадує Олег Васильович. – А вже практику доводилося проходити самотужки. Вчитися, цікавитися новинками – це вимога часу. В інтернеті створили групу, де ми, агрономи, обмінюємося досвідом, отримуємо консультації і поради один від одного. І це найкраща щоденна школа. А ще у нас в господарстві хороша команда і це в кінцевому забезпечує високі показники у роботі. 

…Кажуть, що час ніби прискорюється з віком. Водночас  збільшуються добрі справи людей, які своє життя присвятили обраній роботі. Не можемо не згадати про те, що торік Олег Васильович передав у благодійний фонд «Покрова» 100 тисяч гривень на підтримку наших воїнів-захисників. А днями він відзначив свій поважний ювілей – 60-ліття від дня народження. До щедрих вітань шановному ювіляру  від дружини  Оксани Володимирівни, доньок  Марії й Уляни, онуків  Вероніки, Роксолани й Устима, усіх колег і друзів приєднуємося і ми, з повагою до Олега Васильовича, фахівця, для якого праця на землі стала визначальною і він  попри труднощі воєнного часу сумлінно робить свою справу, вирощує з колективом щедрі врожаї, аби в країні був хліб і до хліба! 

Нехай Ваш досвід і наполегливість, пане Олеже, стануть запорукою добрих засівів, добірних ужинків, а результати роботи приносять Вам гідну винагороду і впевненість у завтрашньому, неодмінно мирному дні. 

Петро ГУДИМА 

Світлина Ярослава СТАРЕПРАВА 


 

0

0

0

0

Ви вже відреагували