Історія свята

За церковним календарем це свято відоме як Вхід Господній до Єрусалима. Згідно з Євангелієм, саме цього дня Ісус в’їхав до міста на віслюку після дива воскресіння Лазаря. Люди зустрічали його, вистеляючи дорогу одягом і пальмовими гілками на знак поваги та шани.

У наших широтах пальми не ростуть, тому символом свята стала верба — одна з перших рослин, яка пробуджується навесні, символізуючи відродження життя.

Народні традиції та звичаї

Вербна неділя в Україні супроводжується багатьма яскравими традиціями, які дійшли до нас із давніх часів і навіть мають дохристиянське коріння.

Освячення верби. Головний атрибут свята — гілочки з «котиками». Їх несуть до храму на ранкову службу. Освячена верба вважається захисною: оберігає дім від хвороб, пожеж і негараздів протягом року.

Побивання вербою. Це найвідоміший звичай: після церкви люди легенько б’ють одне одного освяченими гілочками, примовляючи: «Не я б’ю — верба б’є, за тиждень — Великдень!». Це символ побажання здоров’я і життєвої енергії.

Збереження освяченої верби. Гілочки не викидають — їх ставлять за ікони або до вази без води. Вони стають домашнім оберегом на весь рік.

Послаблення посту. Оскільки Вербна неділя припадає на Великий піст, свято дозволяє трохи послабити обмеження: православним дозволяються риба та невелика кількість вина, адже Вхід Господній до Єрусалима належить до дванадесятих свят.

Народні прикмети

Якщо на Вербну неділю тепла й сонячна погода — літо буде врожайним.

Дощ цього дня віщує добрий урожай.

Якщо верба вже добре розпустилася — весна буде ранньою і теплою.

З’їсти шматочок освяченої верби — до успіху.

Посаджена кімнатна рослина в цей день — до достатку в домі.

0

0

0

0

Ви вже відреагували