Ось три реальні фактори, через які організм буквально просить поспати посеред дня. Про це пише Gazeta.ua.

Недосип

Людина — єдина жива істота на планеті, яка свідомо обмежує свій сон. Жоден ссавець цього не робить добровільно. Ми ж заради дедлайнів, серіалів чи нескінченного скролінгу жертвуємо сном.

Мозок реагує погано: втома, дратівливість, «туман» у голові. Хронічний недосип може призвести до серйозних наслідків, аж до критичних станів.

Що робити: спати регулярно, не «коли встигну», а щодня хоча б 7–8 годин. Це не розкіш, а базова потреба організму.

Соціальний джетлаг

Це коли ваш біологічний годинник живе за одним розкладом, а соціальне життя — за іншим. Наприклад, у будні ви встаєте о 7-й, а у вихідні — о 12-й. Здавалося б, ви «відсипаєтеся», але насправді створюєте хаос.

Якщо різниця між часом сну у будні та вихідні перевищує 5 годин, організм сприймає це як політ через кілька часових поясів. Наслідки відчуваються весь наступний тиждень, а на компенсацію кожної години зміщення потрібна ціла доба.

Що робити: встановіть більш-менш стабільний режим. Різниця між буднями та вихідними не повинна перевищувати 1–2 години. Так, це складно, але інакше щотижня ви живете з ефектом «зміни часових поясів».

Дефіцит вітамінів і мікроелементів

Постійне бажання спати може бути симптомом нестачі важливих речовин.

Вітамін D і група B — їхній дефіцит викликає розбитість, втому, сонливість, особливо восени та взимку.

Залізо — його нестача спочатку ускладнює сон (парадокс: хочеться спати, але заснути важко). Прогресуючи, дефіцит призводить до залізодефіцитної анемії, симптоми якої: дратівливість, поганий настрій, постійна втома та денна сонливість.

Що робити: здавати аналізи і відновлювати дефіцит під контролем лікаря. Не варто вгадувати або приймати вітаміни «на всяк випадок».

0

0

0

0

Ви вже відреагували