Однією з найулюбленіших страв Тараса Шевченка був борщ. Це вариво, яке здобуло славу не лише на території України, а й по всьому світу. Борщ – це смачна страва на основі бурякової юшки, яка містить різні овочі, м’ясо та інші додатки. Він має аромат і смак, який неможливо не полюбити. 

Любив поет борщ, затовчений салом і заправлений пшоном. Із спогадів О. Афанасьєва-Чужбинського: «Борщ цей був із сушеними карасями, із свіжою капустою і якимись особливими приправами. Потім подали пшоняну кашу, варену на раковій юшці, з кропом, і Шевченко зовсім розтанув». «Після цього декілька разів за бажанням Шевченка, – за словами того ж О. Афанасьєва-Чужбинського, – ми ходили обідати у пісні дні до старих, тільки бувало, я заздалегідь попереджу тітоньку, і пісний борщ виходив якнайкраще». Як бачимо, любив поет таку простоту сімейного побуту, а ще дуже любив відпочити, поспати після обіду «за добрим звичаєм предків», як він писав у «Щоденнику» від 15 червня 1857 року. Фраза ця підкреслює дотримання ним українських звичаїв побуту навіть під час заслання в Новопетровському укріпленні. 

Письменниця Стефанія Лобода (псевдонім – С. Крапівіна) у своїх спогадах «Кілька слів про Тараса Шевченка» змалювала поета як людину з теплим ставленням до українських традицій. Вона також згадує борщ, як одну з улюблених страв Тараса Шевченка: «Улюбленою його їжею був справжній український борщ, затертий пшонцем і затовчений старим салом, вареники з сиром з грубої гречаної муки та такі ж самі галушки». Також Шевченко ніколи не відмовлявся після борщу і від чаю з ромом. Друзі жартували, що Тарас пив не чай із ромом, а ром із чаєм. Цей напій поет по-справжньому оцінив на засланні й після того пив його до кінця життя. Чай полюбляв пити також на англійський манер – із вершками.  

Ще один наїдок, який Шевченко полюбляв, – вареники. Це традиційна українська страва, яка містить начинку з картоплі, сиру, тушкованих ягід або м’яса. Вареники можна приготувати з різними начинками і подавати зі сметаною або зі збитими вершками. За спогадами сучасників, поет дуже любив гречані вареники з сиром. Він часто згадував про них у листах до друзів і колег та у «Щоденнику». В листі до Я. Кухаренка від 31 січня 1843 року з Петербурга він жартівливо писав: «Як будете ви мені розказувать про вареники та проче, то я вас так вилаю, як батька рідного не лаяв. Бо проклятуща ота страва, що ви розказували, неділь зо три снилась. Тілько що очі заплющу, вареник так, так тобі і лізе в очі, перехрестишся, заплющишся, а він знову…».  

А взагалі неможливо перелічити всі страви, про які згадує Тарас Григорович у своїх творах: устриці, «кав’яр» (ікра), крес-салат, спаржа, духм’яний «огурешник», смажена качка з яблуками, гуска, смажена з капустою, порося, фаршироване «з бабою», пиріжки з цибулею та грибами, кулічі (що їх так «геніально» готують польки), котлети, баранина, «кебаб», кренделі, бублики, смажена індичка, курчата, вестфальська ковбаса (особливо з гірчицею), «бефстек», ростбіф (особливо той, що готував слуга Карла Брюллова – Лук’ян і який художники називали «лук’янівський ростбіф»), холодна телятина і, звичайно, ж сало та домашня ковбаса.  

Про славетні українські харчі – сало і ковбаси, Шевченко згадує у листі до брата Варфоломія 12 січня 1860 року: «За ковбаси і сало спасибі тобі, а як получу та покуштую, то ще раз скажу спасибі. Думаю, що вони такі самі будуть, як і ті, що ми з тобою колись під яблунею вкушали. Мені байдуже, що ми вже не ті стали, аби ковбаси не старілися, а з ними і ми помолодіємо». 

А ще Тарас Шевченко особливо знався і на рибних стравах. «Лящі дніпрові», карасі сушені або «засмажені зі сметаною», судак і щука, «міцно приправлена перцем», астраханська тарань згадуються в його творах, листах і «Щоденнику». Так, в листі до Варфоломія в Україну від 22 серпня 1860 р. поет просив прислати «сушених карасів десяток-другий або й третій», а 5 жовтня вже дякував за посилку, зазначаючи, що вдвох із М. Лазаревським «по-чумацькому та по-бурлацькому зваримо борщу з карасями...». 

Як бачимо, Шевченко полюбляв як вишукану їжу, так і прості, але колоритні українські страви. Він високо цінував обід у гарному товаристві, приємну бесіду. Наведу наприкінці своєї розповіді запис у «Щоденнику» Тараса Шевченка за 1858 рік про свій 44-й день народження: «О третій годині зібрались на обід… За обідом було і гучно, і весело, і гоже, бо товариство було однодушне, просте і в високій мірі благородне, за шампанським я виголосив «спіч»: спочатку подякував своїм гостям за честь, що мені зробили, а на закінчення додав, що я не буду нарікати на Бога, коли скрізь буду зустрічати таких добрих людей, як вони, тепер зо мною сущі, і що спомин про них я заховаю в своєму серці назавжди». 

Оригінальні рецепти пісного борщу з карасями і вареників із гречаного борошна та сиру подаємо нижче. 

Пісний борщ із карасями 
Інгредієнти: 6 невеликих карасів або іншої риби, яку любите; 1 ст. л борошна; великий буряк; цибулина; 4 картоплини; одна морква; 200 г капусти; 200 мл томатного соку; сіль та спеції до смаку; лавровий лист. 
Приготування. Добре посоліть очищені карасі (або іншу рибу) та обваляйте в борошні. Обсмажте карасів до рум’яної скоринки. Перекладіть на паперові рушники, щоб всмокталася зайва олія. Очистьте овочі – великий буряк, середню цибулину, чотири середні картоплини та одну середню морквину. Цибулю поріжте кубиками, а моркву з буряком натріть на тертці. Обсмажте цибулю на олії у глибокій пательні до м’якості. Додайте натерті моркву і буряк, влийте 200 мл томатного соку, краще домашнього, та тушкуйте все разом кілька хвилин. Влийте 150 мл води, доведіть до кипіння і тушкуйте на повільному вогні 10 хвилин. Тим часом у каструлю викладіть почищену картоплю, порізану кубиками, та залийте 2 л води. Посоліть, варіть на середньому вогні 20 хвилин. Нашинковану свіжу капусту додайте у каструлю та варіть ще впродовж 10 хвилин. Після цього вкиньте в каструлю овочі з пательні, 2 лаврові листки, кілька горошин духмяного перцю, сіль до смаку. Залиште на повільному вогні на 5 хвилин. Додайте до борщу смажених карасів і проваріть все разом упродовж кількох хвилин. 

Вареники з гречаного борошна та сиру 
Інгредієнти: гречане борошно – 3 скл.; яйце – 1 шт. ; молоко/вода – 0,5 склянки; сіль – 0,5 ч. л. Для начинки: сир – 600 г; яйце – 1 шт.; цукор – 0,5 ч. л.; сіль. Для підливи: сметана – 2,5 скл. або вершкове масло – 40 г. 
Приготування.  Доведіть до кипіння молоко, або воду для тіста. Всипте борошно, сіль, збийте яйце, і заваріть тісто, добре все перемішавши. Протріть сир через сито, перемішайте його з сирим яйцем, цукром і сіллю. Рукою сформуйте на долоні круглі тонкі коржі, в центр кожного викладайте начинку з сиру, заліпіть звичайні напівкруглі вареники. Опустіть їх в киплячу підсолену воду і проваріть 5–7 хвилин. Під час подачі можна полити їх сметаною або розтопленим вершковим маслом. 

Григорій ЖУК 
 

0

0

0

0

Ви вже відреагували