Підгайці колись були великим і красивим містом. У 1687 році француз д,Алейрак писав: «Підгайці є одним з найбільших і найпоказніших руських міст, має муровані доми, бруковані вулиці, п’ять церков, оборонні мури, старий замок з потужними мурами, вежами і валами, як також численне населення, яке складається з жидів, волохів, армян, поляків, русинів». 

Споруду храму Святої Трійці побудували з тесаного каменю у формі латинського хреста: з трьохпрясловою навою, пресвітерієм і трансептом. З заходу її доповнює масивна вежа - характерний елемент архітектури доби пізнього Ренесансу. 

Одною з найвідоміших історичних подій, яка відбулася поблизу Підгайців, була битва між військами гетьмана Правобережної України Петра Дорошенка, який виступав під прапором об’єднання України, і військами Яна Собєського (тоді ще заступника командувача польською армією). Армія Дорошенка разом з кількатисячним кримськотатарським військом, яке воювало на українському боці, своєю чисельністю значно переважала армію Собєського. Польському війську було завдано значних втрат, взято в облогу його табір. 

Однак перемоги не сталося - отаман Іван Сірко у цей час нападає на Крим і спустошує його. Кримські татари укладають угоду з Річчю Посполитою 16 жовтня 1667 року і повертаються додому. Історик Іван Крип’якевич у своїй «Історії України» написав: «Політичний світогляд Сірка був неглибокий: поза боротьбою з бусурманами, якій присвячував усі сили, він не бачив інших проблем і мимоволі шкодив ширшим планам українських державників». 

Оскільки не було достатніх сил для перемоги, Петру Дорошенко довелось укласти з Яном Собєським 19 жовтня 1667р. договір про перемир’я і визнати зверхність Польщі. В історії України цей договір відомий як Підгаєцькі статті. І його було укладено у костелі Пресвятої Трійці. А перед підписанням відбулися переговори про припинення військових дій між військами Гетьмана Правобережної України Петра Дорошенка (в союзі з татарами) та польським коронним гетьманом (майбутнім королем) Яном Собеським. 

Нині стан пам’ятки критичний: відсутні дахи над навою, пресвітерієм і вежею, мури ослаблені після пожежі, а крипти місцями обвалилися. Знищене довколишнє середовище та вологість загрожують залишкам склепінь і конструкції загалом. Із внутрішнього оздоблення збереглися лише поодинокі елементи. 

Плановані роботи передбачають укріплення найбільш аварійних частин храму. Консерватори зосередяться на збережених склепіннях каплиць із північного та південного боків - їх очистять, конструкційно зміцнять та стабілізують, аби запобігти подальшому руйнуванню. Паралельно розпочнеться ремонт північної стіни вежі: демонтаж нестійких ділянок, укріплення конструкції та відтворення кам’яного облицювання. Буде також зроблено захист гзимсу від проникнення води. 

Сума фінансування становить 375 тисяч злотих. Бенефіціаром проєкту є польська асоціація «Я роблю те, що можу». 

Марта САХНО 
 

0

0

0

0

Ви вже відреагували