Середня ціна одного гектара за цей період зросла на 96% в гривневому еквіваленті і на початок 2026 року склала 64 631 гривню або 1 501 USD. 
Найбільша кількість угод за весь період функціонування ринку землі в Україні зафіксована в Сумській (32 396), Полтавській (31 478) та Вінницькій (27 970) областях. Натомість найнижча активність зафіксована у Волинській області, де було укладено 1 307 угод, Рівненській (1 352) та Запорізькій (2 479) областях. 

Як відзначив Голова Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру Дмитро Макаренко, попри те, що динаміка ринку була календарно-нерівномірною з огляду на шок, спричинений повномасштабним вторгненням, загалом його розвиток був плавним та послідовним: «Завдяки низці впроваджених запобіжників, скасування мораторію не спричинило соціальної та економічної напруги. Також вдалось уникнути тиску на субʼєктів господарювання та турбулентності в агропромисловому комплексі, – підкреслив він. – Обсяг залучених у ринковий обіг ділянок знаходиться в межах 3% від загальної площі сільськогосподарських земель країни, що відповідає європейським консервативним показникам. Крім цього, варто звернути увагу на те, що ринок земель жодного року не функціонував у повноцінно мирних умовах, з огляду на агресію проти України, а значить об’єми могли бути значно вищими». 

Також варто відзначити, що не справдився прогноз про масовий продаж земель сільськогосподарського призначення одразу після відкриття ринку чи після відкриття ринку для юридичних осіб. Один мільйон гектарів, що перебувають в економічному обігу, – це лише 5,8% від раніше підмораторних земель. Переважна більшість таких земель на сьогодні знаходиться в оренді.  

Факторами, які підтримували активність ринку землі навіть під час воєнного стану, були, зокрема, розвиток АПК та зростання частки сільського господарства у ВВП країни, використання земельних ділянок як інвестиційного інструмента, а також спрямування коштів у внутрішні проєкти. 
Окремим каталізатором ринкової активності став допуск на ринок землі юридичних осіб з 1 січня 2024 року. 

Держгеокадастру, попри численні ризики та прямі загрози, вдалося забезпечити безперебійну підтримку та функціонування всієї ринкової інфраструктури, зокрема системи Державного земельного кадастру: «Попри атаки на державні реєстри та інші кіберзагрози, ми змогли належно підтримувати функціонування системи Державного земельного кадастру та запровадити низку нових онлайн-сервісів, зокрема щодо формування мультивитягів про нормативну грошову оцінку за кодом ЄДРПОУ чи ІНН, а також функціонал з реєстрації в кадастрі масивів сільськогосподарських земель. Це було б неможливим без постійної широкої підтримки наших партнерів, зокрема Японського агентства міжнародного співробітництва (Japan International Cooperation Agency (JICA), USAID та інших», – підкреслив Дмитро Макаренко. 

«Крім цього, Держгеокадастр у рамках виконання Ukraine Facility успішно запустив систему публічного моніторингу земельних відносин, яка містить агреговані дані від 9 органів державної влади, зокрема і щодо ринку земель сільськогосподарського призначення, а наразі ми працюємо над пілотуванням масової оцінки земель і повноцінним використанням ринкових цін», – наголосив Голова Держгеокадастру. 

Держгеокадастр очікує в 2026 році збереження позитивної динаміки всіх основних параметрів ринку земель сільськогосподарського призначення, зокрема середньої ціни одного гектара та кількості угод, як на національному рівні, так і в розрізі окремих регіонів. 
 

0

0

0

0

Ви вже відреагували