Це ідеально, щоб підтримувати гігієну, не знищуючи природний ліпідний бар’єр шкіри, консультує «1 хвилина». Якщо мити тваринку рідше, ніж раз на три місяці, на шерсті накопичується забагато відмерлого епідермісу, вуличного пилу та шкірного сала. А це вже призводить до розмноження бактерій і появи специфічного «собачого» запаху, який не вивітрюється навіть після провітрювання квартири. 

Частіше купати можна, якщо собака веде активний спосіб життя, бігає по калюжах або має схильність до алергій, де вода змиває пилок. Проте опускатися нижче планки «чотири рази на рік» точно неправильне рішення. 

Шкіра собаки значно тонша за людську, а її рівень pH суттєво відрізняється. Коли господар вирішує, що «собака в природі не миється», він забуває про один нюанс: домашні улюбленці живуть у середовищі з опаленням, килимами та сухою електризацією. Без регулярного очищення пори забиваються, що призводить до свербежу. Песик почне розчухувати себе й відповідно – утворяться мікротравми, куди легко потрапляє інфекція. 

Крім того, купання – це головний етап детоксикації шерсті. Пил нинішніх міст не зовсім чистий та містить багато реагентів, які шкодять. Якщо не змивати цей наліт хоча б раз на півтора місяця, собака злизує бруд під час самоочищення, що, звісно, дає навантаження на печінку. 

Гладкошерсті (мопси, добермани, біглі) треба купати раз на місяць. Довгошерсті з підшерстям (шпіци, хаскі, самоїди) потребують купання з поєднанням вичісування. Вода допомагає прибрати мертве підшерстя. Якщо не мити їх вчасно, утворюються ковтуни. А тер’єри та шнауцери мають «приймати душ» раз на два місяці, але не рідше. 

Навіть коли собака виглядає візуально чистою, це не означає, що вона не потребує ванни. Купання раз на 4-8 тижнів – це передусім профілактика паразитів, перевірка тіла на наявність нових новоутворень (які легше помітити на мокрій шерсті) та контроль стану шкіри. 
 

0

0

0

0

Ви вже відреагували