Турбота про внуків надзвичайно корисна для здоров’я мозку – дослідження вчених

Бабусі та дідусі турбуються про те, щоб онуки росли здоровими та всебічно розвивалися. Однак, як виявили дослідники з Тілбурзького університету (Нідерланди), ці люди теж отримують неабияку користь від спілкування з онуками. Вона значною мірою стосується здоров’я мозку.

«Багато бабусь та дідусів регулярно піклуються про своїх онуків. Ця турбота важлива для сім’ї та суспільства в цілому. При цьому відкритим залишалося питання, чи може догляд за внуками бути корисним для бабусь та дідусів», – зазначила Флавія Черечес, провідна авторка дослідження, пише 50plus.

За її словами, університетська команда воліла з’ясувати, «чи може догляд за внуками принести користь здоров’ю бабусь та дідусів, потенційно уповільнюючи зниження когнітивних функцій».

Про що дізналися науковці?

Учені проаналізували дані про стан здоров’я близько 3000 бабусь та дідусів віком 50 років і більше. Ці відомості були зібрані для Англійського поздовжнього дослідження старіння, розповіло видання Science Alert.

Протягом 2016-2022 років усі учасники заповнювали анкети, в яких мали відповісти на запитання, чи піклуються вони про своїх онуків, і якщо так, то як часто і в якій формі. Також протягом цього періоду учасники тричі проходили когнітивне тестування.

Бабусі та дідусі, які активно взаємодіяли зі своїми внуками, показали вищі результати в тестах на вербальну швидкість та епізодичну пам’ять, ніж ті, хто цього не робив. Зокрема, в тих бабусь, котрі доглядали хворих, когнітивні здібності погіршувались повільніше, ніж у тих бабусь, котрі не виконували такої функції.

І хоча вчені в ході дослідження не проводили порівняння між молодими й літніми бабусями та дідусями, істотних відмінностей в результатах не спостерігалось. Ймовірніше за все, пріоритетним був не так вік, як ступінь залученості до процесу.

Бабусі та дідусі, в яких був відносно високий вихідний рівень когнітивних функцій, частіше грали в ігри з онуками, допомагали їм з домашніми завданнями й загалом займалися з дітлахами різноманітними видами діяльності.

Тож вималювалась певна тенденція: старші члени родини з розвинутими розмаїтими здібностями та високим рівнем інтелекту беруть активнішу участь у житті своїх онуків.

«Добровільна допомога у сприятливій сімейній обстановці може мати для бабусь та дідусів геть інші наслідки, ніж занурення у стресові ситуації, коли вони почуваються обділеними увагою», – зауважила Флавія Черечес.

Результати дослідження опублікував журнал Psychology and Aging.