– Володимире Мироновичу, розкажіть, якими торік були умови для розвитку агропідприємств, фермерських господарств та які результати виробництва? 

Незважаючи на четвертий рік російської повномасштабної агресії, хлібороби демонструють стабільне зростання виробництва. Певною мірою є зменшення обсягів валової продукції, що пояснюється не гальмуванням виробничих процесів, а викликами цінової політики. Наші аграрії вирощували фінансово прибутковіші культури, які в оціночному аспекті виявилися менш вартісними, тому з окремих показників спостерігаємо мінусові позиції. Але це не суттєво. За підсумками року валове виробництво зернових і зернобобових культур становить 3,3 млн тонн, що на 244,5 тисяч тонн більше, ніж попереднього року. Попри те, що область займає лише 2,3% території України, її частка у загальнодержавному валовому зборі зерна становить 5,7 відсотка. 

Високий валовий збір культур забезпечено за рахунок врожайності. У середньому врожайність зернових  сягнула 73,4 ц/га, що принесло Тернопільщині третє місце серед регіонів України. За окремими культурами область увійшла до лідерів держави: горох – перше місце, пшениця та ячмінь – друге, кукурудза – друге. Особливо вагомий  результат цукрових буряків – 703 ц/га, що є найвищим показником останніми 10 роками. 

– Торік Тернопільщина стала лідером тваринництва серед інших регіонів. Завдяки чому вдалося досягти високих показників? 

– У 2025 році тваринницька галузь, адаптувавшись до умов війни, зберегла прогнозоване зростання валової продукції, в агропідприємствах наростили поголів’я ВРХ, зокрема корів, а також свиней і птиці. Водночас торік суттєво скоротилося поголів’я великої рогатої худоби в індивідуальних господарствах, вирощувати корів і телят стає дедалі важче. Цьому є об’єктивні причини, зокрема, природнє зменшення людей, значна кількість сільських мешканців захищає Україну на фронті тощо. 

   В агропідприємствах тенденції позитивні: голів ВРХ порівняно до 2024 року збільшилося на 2,8 тисяч, зокрема корів – на 1,8 тис., свиней – 15,8 тис. голів плюс до попереднього року. Птиці приріст становить 10 відсотків. Виробництво м’яса у сільгосппідприємствах зросло на 3,1 тис. тонн, молока – 22 тис. тонн і плюс 9 млн штук яєць до показника попереднього року. 

Виробництво молока становило 462,2 тис. тонн, що забезпечило області четверте місце в загальноукраїнському рейтингу. Саме підприємства Тернопільщини стали лідерами за ефективністю, зокрема, середній надій на корову торік становив 11099 кг – перше місце в Україні. ТОВ «Україна», яке очолює Герой України Олег Крижовачук, досягло рекордного результату – 13 583 кг молока на корову, що стало найвищим показником серед усіх господарств держави. 

Значна частина сільгосппідприємств збільшує обсяги виробництва, будує ферми, загалом в області реалізовують понад 30 інвестиційних проєктів в АПК, зокрема і в тваринницькій галузі. 

Враховуючи сказане вище, можна сказати, що торік були  сприятливі умови як у рослинництві, так і в тваринництві. 

– Які тенденції у переробці аграрної продукції на місцях? 

– Процес у цій галузі також позитивний. Виробництво продукції переробки зросло на 7,6% до попереднього року. Найбільше зросли обсяги виробництва хліба та хлібобулочних виробів, напоїв, молочної й борошномельно-круп’яної продукції. 

Кожна п’ята тонна українського цукру – з Тернопільщини. У 2025 році перероблено 2 млн тонн цукрових буряків і вироблено 295,7 тис. тонн цукру. Наші аграрії навчилися вивчати ринки, реагують на певні зміни і напрями у виробництві.  

– Володимире Мироновичу, яку допомогу торік мали змогу отримати сільгоспвиробники і що пропонує їм держава нинішнього року? 

– Через тривалу війну наші аграрії забезпечують міцний тил і потужно допомагають Збройним силам України. Водночас держава шукає донорів, аби підтримати сільгоспвиробників. Торік два підприємства з Тернопільщини скористалися грантовою підтримкою у сумі 8, 5 млн грн на облаштування тепличних господарств, ще два господарства отримали кошти – 5,2 млн грн на розвиток садівництва. Крім того,  302 суб’єкти господарювання (6 місце в Україні) отримали часткову компенсацію (25%) з державного бюджету за 632 одиниці вітчизняної техніки та обладнання у межах  реалізації Програми компенсацій. 

Функціонує програма кредитування сільгоспвиробників.  Торік 519 господарств отримали 6,6 млрд грн кредитів на господарську діяльність, зокрема за програмою «Доступні кредити 5–7–9», 284 сільгосппідприємства скористалися кредитами на суму майже 2 млрд грн. 
Станом на 26 січня вже 33 підприємства отримали кредитів на 232 млн грн. 

– Чи можуть розраховувати на дотації, кредити дрібні фермери? 

– Пропрацювавши рік і маючи баланс, вони можуть звертатися за кредитами. Банк хоче бачити платоспроможність клієнта-позичальника. Надати кредити не проблема, а от повернути їх з відсотками не завжди виходить. Словом, потрібно, щоби банк бачив: підприємство розвивається, має позитивну кредитну історію. До речі, держава для дрібних фермерів, зареєстрованих у Держреєстрі, виділяє дотацію на 1 гектар, корову і вівцю. Наприклад, торік в області фермери цим скористалися і отримали дотації на 1 голову ВРХ –  25,5 млн грн, овець – 5,3 млн грн і майже 16 млн грн на один гектар землі, що перебуває в обробітку. 

– Наскільки гостро нестачу кадрів відчуває агросектор? 

– Потреба у кадрах велика, особливо бракує механізаторів. Бронювання функціонує. Профільне міністерство свого часу відпрацювало всі необхідні механізми, бронь сільгоспвиробники  можуть отримати через нього й обласну військову адміністрацію. Від 10 до 20 сільгосппідприємств щотижня подають документи на отримання або підтвердження критеріїв критично важливого підприємства важливого для економіки. Ми допомагаємо їм у підготовці документів і направляємо на комісію.  

На завершення скажу, що незважаючи на критичні умови, суттєві ризики, агросектор зміцнює економіку області, продовжує розвивати виробництво, сплачує податки. Наприклад, торік сільгоспвиробники області сплатили понад 3,4 млрд грн податків, що на 827,3 млн грн більше, ніж  у 2024 році. 

 Розмовляв Петро ГУДИМА 


 

0

0

0

0

Ви вже відреагували