Це і висока врожайність зернових і технічних культур при оптимальних вкладеннях, і постійна увага покращенню структури грунту – основи розвитку та вегетації рослин. Результати своїх спостережень, досліджень, позитивні дані експериментів не лише застосовує у власній фермерській практиці, а впродовж кількох років веде блог на ютуб-каналі та ділиться напрацюваннями із своїми численними підписниками. 

Досвід Петра Литвина, його постійний пошук і практичні  нововведення в рослинництві зацікавили організаторів цьогорічної  VIII конференції з питань живлення рослин, яка нещодавно проходила в Києві під егідою FreeFarm з участю аграріїв і науковців у сфері сільського господарства України та США. Петро Литвин був одним із спікерів цього міжнародного заходу. 

- В центрі уваги учасників VIII конференції живлення рослин, – розповів Петро Петрович, – був  аналіз інноваційних агротехнічних рішень, аграрних реалій 2025-го, керування вегетацією та прибутковістю в скадних сучасних умовах, дотримання балансу елементів живлення грунту як стратегічного сільськогосподарського ресурсу, досвід США та України в точному землеробстві. 

Умови вирощування сільськогосподарських культур в різних регіонах України різні, тому корисний обмін досвідом для практичної справи. Петро Литвин робив акцент на особливостях власного бачення у вирощуванні зернових, зокрема, кукурудзи. По-перше, вже кілька років, як в «Ігровицькому» не застосовують глибокої оранки, створили всі технологічні можливості ефективного та економного нульового обробітку грунту, покращення його структури за рахунок максимального сприяння біологічним грунтовим процесам, особливого підходу до збалансування взаємодії в грунті органічних і хімічних сполук. Мета – створення максимально сприятливих умов для розвитку кореневої системи рослин, що є основою здорової вегетації і як результат – врожайності. Заощаджуючи при цьому фінансові ресурси. 

- Наш принцип на основі власних досліджень, спостережень  та результатів – внесення фосфорно-калійних добрив у легкодоступних для живлення рослин формах, щоб фосфор і калій не залишалися в грунті, образно кажучи, нерухомим капіталом, а стовідсотково працювали на врожай. У 2024-му зібрали з кожного із 80 гектарів кукурудзи в середньому 12,5 тонни зерна, торік врожайність цієї культури в «Ігровицькому» склала 10,2 тонни з гектара – далися взнаки весняні холоди, рослини не набрали активних температур. Це при тому, що на прогнозований обсяг врожайності вносимо, умовно кажучи, не 300 кілограмів калійних добрив, як передбачено стандартними нормами, а 30 кг в легкодоступній для рослин формі, – ділиться «секретами» Петро Литвин. 

Каже, що із спілкування з фермерами з південно-східних та центральних областей України почерпнув багато корисного. Зокрема, щодо різних способів застосування сидератів, інших так званих покривних культур. Тут, вважає, колеги-аграрії пішли далі, використовуючи пізній підзимовий посів таких покривних культур, як горох, соя, ріпак, –  на незібраних площах, зайнятих кукурудзою на зерно. Знову ж таки, задля збагачення грунту під майбутній врожай культури, для якої кукурудза  є попередником. Особливо, коли через погодні умови не вдається зібрати кукурудзу вчасно і, відповідно, вже нема  часу відповідно підготувати грунт.  

Цікаво, що науковці зі США, які були спікерами на VIII конференції живлення рослин, каже наш співрозмовник, є практикуючими фермерами, тобто, теорія і практика сільськогосподарського виробництва в них перебуває «під одним дахом». 

В українських реаліях наразі по-іншому, між теорією і практикою помітні бар’єри. Тому напрацювання таких фермерів-ентузіастів, як Петро Литвин, заслуговують на увагу. 

Ганна МАКУХ 

На світлині: голова ФГ «Ігровицьке» Петро Литвин. 
 

0

0

0

0

Ви вже відреагували