Саме на Стрітення уважно спостерігали за небом, снігом, вітром і навіть поведінкою тварин, адже кожна дрібниця мала символічне значення. 

Народні прикмети на Стрітення формувалися століттями й передавалися з покоління в покоління як своєрідний календар природи. Про їхнє значення пише УНІАН з посиланням на Nfront.

Відлига на Стрітення вважалася одним із найкращих знаків. Якщо сніг починав танути, а повітря ставало м’якшим, це обіцяло ранню й теплу весну. Сонячний день підсилював цю прикмету, адже чисте небо символізувало швидке оновлення природи. Натомість снігопад або хуртовина свідчили про те, що зима ще не готова відступати, а весна буде пізньою та холодною. У таких випадках очікували затяжних холодів і повільного пробудження землі.

Хмарна погода без сонця трактувалася як ознака повернення морозів наприкінці лютого. Особливу увагу звертали на вітер: якщо він був сильним, це часто пов’язували з майбутнім урожаєм плодових дерев. Дощ на Стрітення вважався провісником спекотного літа, адже волога на початку року, за народною логікою, змінювалася сухим і теплим сезоном.

Навіть бурульки мали значення – довгі обіцяли сніжну весну, а короткі або їхня відсутність натякали на швидке потепління.

Окрім погоди, важливими були прикмети, пов’язані з подвір’ям і хатніми справами. Якщо на Стрітення півень пив воду з калюжі, це вважалося знаком, що морози ще повернуться. Таку прикмету особливо добре знали в центральних регіонах України, де птах символізував добробут господаря. Люди намагалися уникати шиття й прядіння, адже вірили, що голка може накликати грім або нещастя.

0

0

0

0

Ви вже відреагували