Сайт «Третє око» підібрав матеріали, де згадує найстрашніші «мінуси», найглибший сніг  та березневі апокаліпсиси, які загартували наш край і українську націю. 

1928–1929: коли вимерзли подільські сади 
Це була найсуворіша зима XX століття. Морози почалися ще в жовтні 1928-го і тривали до квітня 1929-го. На Тернопільщині, як і по всій країні, морози тиснули до −35…−40 °C. Старожили розповідали, що від такого холоду масово гинула озимина та вимерзали цілі сади, якими славиться наш край. Річки, зокрема Дністер, промерзали до самого дна. У містах зупинявся транспорт, а люди грілися всім, що могло горіти в печах. Цікаво, що саме після цієї зими в радянській Україні почали активно переглядати норми будівництва та теплоізоляції будівель, оскільки стара інфраструктура виявилася абсолютно безпорадною перед таким екстремумом. 

1941–1942: «Генерал Мороз» під час війни 
Ця зима стала справжнім пеклом для жителів області і солдатів. Температури почали стрімко падати ще в листопаді й стабільно трималися на позначках −30…−35 °C, а в окремі ночі було ще холодніше. Через відсутність палива та зруйновані будинки жителі Тернополя та навколишніх сіл спалювали меблі, книги й паркани, аби просто дожити до ранку. Метал ставав крихким, а техніка відмовлялася працювати. 

1953–1954: снігова ізоляція сіл 
Ця зима запам’яталася українцям як час надзвичайних снігопадів, які паралізували звичний хід життя та встановили численні рекорди по висоті снігового покриву. Замети були настільки високими, що в селах люди буквально викопували тунелі, аби вийти з хати до хліва чи криниці. Сніговий покрив тримався понад 100 днів, а багато віддалених населених пунктів залишалися відрізаними від світу протягом тривалого часу, що вимагало організації спеціальних операцій з доставки продовольства та медикаментів. 

1969–1970: зима крижаного панцира 
Ця зима була не стільки морозною, скільки надзвичайно сніжною та вологою. Постійні перепади температур - від відлиги до різкого морозу - створили товстий шар ожеледі. Дерева та лінії електропередач не витримували ваги льоду й масово обривалися. Цілі області тижнями залишалися без світла. На дорогах утворився «скляний» лід, що фактично зупинило рух транспорту на тривалий час. 

1978–1979: новорічний апокаліпсис 
Для багатьох ця зима запам’яталася як «новорічний апокаліпсис». Саме у передноворічні дні лише за одну добу температура впала з легкого плюса до −30 °C. Через такий різкий стрибок у багатьох багатоповерхівках українських міст (і тернопіль не виняток) лопалися труби опалення. Сім’ї збиралися в одній кімнаті та грілися біля газових плит, а залізничні колії доводилося розчищати важкою армійською технікою. 

2012–2013: березневий «сюрприз» 
Цю подію ми пам’ятаємо вже дуже добре. 22–23 березня 2013 року Тернопільщину, як і весь захід країни, засипало місячною нормою снігу за одну добу. Траса «Львів - Тернопіль» перетворилася на гігантський затор. Саме тоді жителі області показали дивовижну згуртованість: люди на джипах і тракторах витягували автівки зі снігового полону, а мешканці придорожніх сіл виносили водіям гарячий чай та канапки. 

«Сьогодні, у 2026 році, цей досвід єднання залишається ще однією нашою зброєю проти будь-яких холодів», - резюмує Наталка Діденко. 

Світлана ЧЕМІСОВА  
 

0

0

0

0

Ви вже відреагували