Науковці попереджають: така тенденція може взагалі поставити під загрозу статус України як одного з найбільших світових експортерів зерна. Дослідження опублікували в журналі Communications Earth&Environment (пише SEEDS). Воно свідчить про те, що вплив війни на аграрний сектор був особливо відчутним у 2023 році. 

Скорочення добрив: Загальне внесення азотних (N), фосфатних (P) та калійних (K) добрив для ключових культур зменшилося на 37%-54% порівняно з 2021 роком. 

Скорочення посівних площ: Площа сільськогосподарських угідь зменшилася на 22%-34%. 

Незважаючи на це, завдяки сприятливим погодним умовам, посиленій мінералізації ґрунту та, ймовірно, залишковим поживним речовинам від попередніх років, врожайність у 2023 році залишалася відносно високою, порівнянною з показниками 2021 року. 

«Саме ця висока врожайність в умовах низького внесення добрив призвела до критично високої ефективності використання поживних речовин. Це означає, що рослини активно використовували запас мінералів із ґрунту, виснажуючи його до рівня, вищого, ніж той, що спостерігався на початку 2000 років», - кажуть науковці. 

Дослідники наголошують, збільшення переробки гною-N на 30% до 2030 року є пріоритетним заходом з багатьма вигодами. Однак для успішного впровадження потрібна державна підтримка шляхом розробки та тісної координації національної програми реінтеграції систем тваринництва та вирощування сільськогосподарських культур. 

«Ми очікуємо значного подальшого збільшення дефіциту NPK, що призведе до видобутку поживних речовин з ґрунту в сільському господарстві України, і як наслідок - деградації ґрунтів та зниження врожайності, якщо війна продовжиться», - зауважили дослідники. 

Подальше зниження родючості може безпосередньо загрожувати світовій продовольчій безпеці, адже Україна є критично важливим експортером зерна, особливо для країн, що страждають від голоду. 
 

0

0

0

0

Ви вже відреагували