Крадії, а їх, судячи з усього, було кілька, розповідає «Високий замок», діяли зухвало, орудували серед білого дня. Щоб вивезти награбоване, зробили не один рейс автомобілем … 

Птицю загнали у чужу хату 
Ось що розповіла пані Оксана: «Того дня мій чоловік Іван разом із мамою поралися на городі, а я була на подвір’ї. Зранку ми погодували індиків зерном і вони, як звично, пішли кругом обійстя, попід ліс, скубати кропиву. Завжди приходять додому на обід, а потім, поївши, знову летять собі пастися. Але того разу в обід вони у двір не повернулися. Мама пішла шукати їх, але птиці ніде не було. Ми спохопилися десь між 14 і 15 годинами. До вечора шукали індиків у лісі, обійшли всі довколишні соняшникові і кукурудзяні плантації, аж вибилися із сил. Кликали індиків - вони завжди у таких випадках відкликалися. Але не цього разу. Що-що, а хоча б один із 28-ми мав би подати звук… 
Десь за кілометр від нашого подвір’я на дорозі чоловік побачив сліди індиків, їхній послід. З усього видно, їх гнали через ліс-березник, а потім через ріпакове поле загнали у стару, закинуту хату. В середині ми побачили пташиний послід, купу пір’я, воно було навіть на пічці – видно, птиця видиралася. Вікна було закрито старими матрацами, щоб індики не могли втекти»… 

Тінь підозри падає на горе-грибників 
Оксана Богданівна каже, що біля цієї чужої нежилої хати, де вчиняли злочин, видно колії від коліс легкової машини, яка, швидше за все, завертала сюди двічі. Так спішила, що заїжджала аж на соняшникове поле - хоча зазвичай люди розвертаються у зручнішому місті, за містком. Трава довкола хати втоптана. Напевно, крадії довго не могли загнати птицю всередину. Не виключено, що їх могло бути двоє-троє: хтось крав, а хтось «стояв на атасі»… 
«Ми не перший рік вирощуємо індиків, - каже господиня. - Їх бачили всі, хто ходить біля нас збирати гриби. Видно, комусь з них наша птиця і впала в око»… 
Збитки господиня оцінює щонайменше у 40 тисяч гривень. 
«Це були великі дорослі індики, у листопаді планували з них готувати тушкованки, - продовжує пані Оксана. - Але найбільше ми переживаємо не за птицю, а за нашу маму, якій іде 75-й рік - від того, що сталося, вона не знаходить собі місця. Побоююся за її здоров’я, бо від переживання вона весь час на пігулках. Стільки сил мама витратила, так доглядала птицю - а тут, на тобі! Від того, що сталося, і я сама почуваюся зле. Ну, добре, падлюко, візьми собі вже одного індика, двох, навіть п’ять - але не 28! 

Любителів індичатини можна знайти за відеозаписами… 
За зверненням родини Ткачів, цю нетипову пригоду розслідує бережанська поліція. Вона отримала покази одного з мимовільних свідків, який неподалік збирав шипшину. Чоловік каже, що бачив біля закинутої хати легковик світлого стального кольору. Швидше за все, правоохоронці вивчають і записи камер відеоспостереження на виїзді з Бережан і в селі Нараєві, на яких можна було би в означеному проміжку часу побачити транспорт потенційних зловмисників. Припускають, що злочинці живуть десь неподалік, бо за короткий час встигли зробити кілька рейсів і вивезти таку велику кількість чужої птиці. Вочевидь, це були досвідчені, спритні крадії… 
А пані Оксана через медіа звертається до всіх, хто, можливо, щось знає про цей трафунок (найперше - до жителів сусідніх Бережан, Нараєва, Вербова, Лапшина, Гайку). Або ж до водіїв з відеореєстраторами, які 8 жовтня, між 10−14 годинами проїжджали трасою Бережани - Львів. Може, хтось з них бачив легковик світлого стального кольору, можливо, чув лемент індиків. А може, хтось чув від злодійкуватого сусіда запах приготовлених тушкованок з дармової птиці, або хтось комусь пропонував свіжу індичатину… 

За інформацію, яка допоможе вийти на слід злочинців, Оксана Ткач і її чоловік Іван готові віддячити. Їхні контакти: (097) 123 43 34, (097) 299 38 07. 

Іван ФАРІОН 
 

0

0

0

0

Ви вже відреагували