І вже тоді Кларк зробив висновок: українці й росіяни - це два абсолютно різні світи. Про це пишуть у соціальних мережах.

Українські степи і люди 
Коли Кларк побачив українські степи, його захоплення не мало меж: «Всі ці неосяжні рівнини рясніли найрізноманітнішими квітами… повітря було напоєне пахощами, жайворонки співали, метелики літали серед цвіту». 
Він із подивом описував білі охайні хатки з садками, квітучі подвір’я, великі родини, що вечеряли гуртом просто неба: «Малороси з численними сім’ями сиділи кружком перед своїми чепурними хатками і вечеряли; усі щасливі й веселі, вони являли картину задоволення та миру, яку нечасто зустрінеш на російських теренах». 

Риси українців 
Кларк називав українців: 
• чистоплотними, працьовитими, чесними, щедрими, ввічливими, відважними, гостинними; 
• справді побожними і менш забобонними, ніж росіяни. 
«Вони становлять куди шляхетнішу расу, ніж росіяни, і переважають їх у всьому, що тільки може підносити один людський гурт над іншим». 
Українська мова видалася йому «приємною, повною зменшувальних форм» — мелодійною та лагідною. 
Особливо його вразила чесність: він наводить приклад, коли козаки самі доставили чужу поламану карету з усім майном до міста. І додає риторичне питання: «Хто б наважився покинути карету чи скриню, навіть під замком, серед росіян»? 

Росіяни в очах Кларка 
А тепер - контраст. Перебуваючи в Москві, Кларк бачив натовпи, які після церковних служб віддавалися пияцтву та розпусті: «Посеред зали російські мужики та міщани танцювали з блудницями, тоді як їхні жінки й дочки стояли збоку… Ніколи мені не доводилося бачити настільки нестримної розпусності». 
У селі, де поряд жили малороси й росіяни, різниця була очевидна: «Різницю між цими двома народами можна було зрозуміти з контрасту між нечистотою і охайністю… Я радше пообідав би на підлозі хати українця, ніж на столі російського князя». 
Кларк відзначав і похмурість, підозріливість росіян, їхню звичку до обману й крадіжок, контрастуючи це з відкритістю та доброзичливістю українців. 

Дві протилежності 
У підсумку англієць бачив дві протилежні культури: 
• Українці (малороси) - «благородна раса», чесні, гостинні, працьовиті, з любов’ю до землі й охайності, з глибоким, але щирим благочестям. 
• Росіяни (великороси) - народ, зіпсований деспотизмом, схильний до пияцтва, підозріливості, неохайності й обману. 
Цей висновок звучить особливо актуально сьогодні, через понад 200 років після подорожі Едварда Даніеля Кларка. Бо незалежний британський мандрівник уже тоді побачив і чесно записав те, що ми знаємо й відчуваємо нині: українці й росіяни - це не одне й те саме, не «адін народ» - це два різні світи. 
 

0

0

0

0

Ви вже відреагували