Як зазначає infoindustria.com.ua, клоп пошкоджує понад 100 видів культурних і дикорослих рослин, зокрема: 
- плодові культури: яблуня, груша, слива, вишня, черешня, абрикос, персик, хурма, цитрусові; 
- ягідні культури: виноград, малина, шовковиця, шипшина; 
- горіхоплідні: ліщина (фундук); 
- овочеві: огірок, томат, перець, баклажан, бамія, квасоля; 
- сільськогосподарські культури: соя, кукурудза, пшениця, ячмінь, боби, горох, нут, спаржа; 
- лісові та декоративні насадження: листяні дерева й чагарники. 

Симптоми ураження рослин залежать від виду культури: 
- плодові дерева: некротичні ділянки на листі та плодах, знебарвлення та/або деформація плодів, погіршення смаку; 
- виноград: опадання та недорозвиненість ягід; 
- фундук: зупинка розвитку ядра через пошкодження в період молочно-воскової стиглості; 
- овочі: білі губчасті або голчасті ділянки тканини під шкіркою; 
- соя: пунктирні темні плями, деформоване насіння та стручки, знижена схожість; 
- кукурудза: пригнічений ріст, знебарвлення та висихання зерен, неповне запилення. 

Жовто-бурий мармуровий клоп може потрапити на територію України або поширюватися в межах країни такими шляхами: 
- разом із транспортними засобами, сільськогосподарською технікою та обладнанням; 
- у пакувальних матеріалах – дерев’яна тара, контейнери, ящики для збору та зберігання плодів; 
- із садивним матеріалом, зрізаними квітами та гілками, свіжими овочами і фруктами з регіонів розповсюдження шкідника; 
- з іншими рослинами та об’єктами рослинного походження. 

Для виявлення жовто-бурого мармурового клопа використовуються феромонні пастки (травень-жовтень). У промислових господарствах рекомендовано 1 пастку на гектар, у приватному секторі - 1 пастку на сад чи ділянку. 

Візуальні обстеження рекомендується проводити у три ключові періоди: 
- під час весняної активності шкідника (травень); 
- у період пікового розвитку популяції (липень–серпень); 
- у фазу пошуку місць для зимівлі (вересень–листопад). 

Заходи боротьби: 
- механічний метод — збір комах (згрібання, змітання) у місцях зимівлі з подальшим знищенням; 
- хімічний метод — застосування дозволених в Україні препаратів (піретроїди, фосфорорганічні, неонікотиноїди) з урахуванням фаз розвитку популяції шкідника. 

Злагоджені дії аграріїв та фітосанітарних фахівців є ключовими у стримуванні поширення цього небезпечного карантинного шкідника. 

У разі виявлення підозрілих особин або характерних ознак пошкодження рослин просимо негайно звернутись до територіального органу Держпродспоживслужби у вашій області. Своєчасне виявлення та локалізація вогнищ є ключовими факторами для запобігання поширенню шкідника та збереження врожаю. 

 

0

0

0

0

Ви вже відреагували