За даними Держпродспоживслужби, наразі сарану було виявлено на Херсонщині, Одещині, Запоріжжі, а також почали з'являтись повідомлення про осередки на Дніпровщині. 

Тож, Kurkul.com зібрав міжнародні практики боротьби з сараною, які включають 3 основні підходи: 

Профілактичні заходи — регулярні обстеження територій розмноження, моніторинг погодних умов та екологічного стану середовища, що сприяє розвитку сарани. Обстеження краще проводити після сходу сонця і до 9:00 або з 18:00 і до заходу сонця, коли саранові в стані відносного спокою перебувають на вершинах рослин. Порогові рівні саранових: ЕПШ личинок нестадних кобилок 5-10, італійського пруса — 2-5 екз/кв. м. 

Хімічний контроль залишається основним методом боротьби з роями та зграями сарани. Використовуються переважно органофосфатні хімікати в малих концентрованих дозах. Цей метод забезпечує високу ефективність при мінімальному впливі на навколишнє середовище. 

 
Біологічний контроль включає використання природних ворогів сарани, включаючи грибкові патогени, паразитів та хижаків. Цей підхід особливо ефективний для довгострокового контролю популяції. З птахів саранових винищують: лелеки, шпаки, граки, дикі качки, чайки. Кубушки саранових знищують личинки наривників (Coleoptera, Meloidae), яйця — личинки жужелиць із родів Calosoma та Amara. Яйця перелітної, італійської, марокканської сарани, темнокрилого, хрестового та інших коників знищують личинки мух бренівок (Bombyliidae). 

Міжнародний досвід показує, що найефективніший підхід до боротьби з сараною поєднує раннє попередження, швидке реагування, міжнародне співробітництво та використання сучасних технологій при дотриманні екологічних стандартів. 
 

0

0

0

0

Ви вже відреагували