За його словами, зазначає Latifundist.com, обмеження морського імпорту означає втрату найдешевшого каналу поставок добрив, зокрема селітри з країн «доларової групи» - Туреччини, Узбекистану, Казахстану, Грузії. Їхня продукція традиційно значно дешевша за вітчизняну або європейську. 

«Селітра є ринковим індикатором. Її подорожчання неминуче потягне за собою зростання цін на всі азотні добрива: карбамід, КАС, сульфат амонію. Для аграрія це означає суттєве збільшення собівартості виробництва. Враховуючи поточні ціни на зерно, багато фермерів опиняться перед складним вибором: або працювати в нуль чи мінус, або скорочувати норми внесення добрив, що прямо вдарить по майбутній врожайності», - уточнив Андрій Халявка. 

Він додав, що альтернатива морському імпорту є, але вона обмежена. Андрій Халявка наголошує на тому, що ситуація вимагає від держави не просто реакції, а розробки комплексних дій: 
- оперативних - спільно з військовими розробити механізми безпечного імпорту (наприклад, через рейдову перевалку або інші менш ризиковані методи); 
- стратегічних - запустити масштабну програму підтримки та стимулювання внутрішнього виробництва добрив. 

«Якщо жоден із цих сценаріїв не буде реалізовано найближчим часом, осіння посівна 2025 року ризикує стати «золотою» - з рекордними цінами на добрива, їх фізичним дефіцитом та, як наслідок, скороченням посівних площ і падінням агровиробництва. Це вже питання не просто рентабельності агробізнесу, а й продовольчої безпеки всієї країни. Часу на роздуми немає», - підсумував Халявка. 
 

0

0

0

0

Ви вже відреагували