Як пише «Європейська правда», зараз цей дозвіл має розглянути і затвердити Державна міжвідомча комісія у справах увічнення пам'яті учасників антитерористичної операції, жертв війни та політичних репресій у Києві: «Чекаємо на це рішення. Якщо до кінця липня ми отримаємо згоду на пошуки другого місця (масового захоронення поляків – ред.), то спробуємо їх провести ще до кінця серпня, перед похованням ексгумованих у травні останків, що відбудеться на початку вересня», – розповів він. 

За словами Данцевича, якщо в результаті пошукових робіт буде виявлено друге місце поховання, то, згідно з українським законодавством, польська сторона звертатиметься по дозвіл на подальше проведення ексгумацій від місцевої влади, і у випадку позитивного рішення – до державної влади. 

 
Він повідомив, що друга братська могила, як попередньо оцінюється, розташована неподалік першої. У ній, можуть бути останки понад 30 загиблих місцевих жителів. 

Данцевич зазначив, що поховання останків 42 поляків, ексгумованих у травні, відбудеться на початку вересня. Він зауважив, що дата церемонії поховання уточнюється, водночас на подію вже запрошуються родини загиблих і нащадки колишніх жителів Пужників. За його словами, участю в цій церемонії зацікавлене, зокрема, керівництво міністерства культури та національної спадщини Польщі, очікується також участь польських дипломатів. 

Він зазначив, що за погодженням з місцевою владою останки 42 жертв буде поховано в окремих могилах, на яких буде встановлено 42 хрести. Данцевич додав, що зараз ще триває процедура ідентифікації жертв, а тому на хрестах встановлених осіб будуть їхні імена та прізвища. 

Представник польської фундації зауважив, що польська сторона розглядає ще декілька місць у Тернопільській та, можливо, Львівській областях, де планує у майбутньому звертатися до української влади про отримання дозволів на проведення пошуково-ексгумаційних робіт. 

Нагадаємо, у відповідь на масове нищення українських пам’ятників у Польщі у 2015-2017 роках і через неналежне розслідування цих злочинів Україна ввела так звані мораторії на проведення пошукових робіт та ексгумацій останків поляків, які були вбиті у 1943-45 роках бійцями УПА. 

Питання ексгумацій роками було яблуком розбрату у відносинах між Україною та Польщею. Польська влада, очолювана Дональдом Туском, тиснула на Київ з вимогою скасувати мораторій. 

У Варшаві навіть говорили, що вирішення історичних суперечок буде однією з обов’язкових умов вступу України в ЄС. 

На початку червня 2025 року польський Сейм визначив 11 липня днем пам'яті «жертв геноциду, вчиненого ОУН і УПА на східних територіях Другої Польської Республіки». В українському МЗС у відповідь на це заявили, що таке рішення Польщі суперечить духу добросусідських відносин між країнами. 
 

0

0

0

0

Ви вже відреагували