Результати роботи компанії вперше оцінював незалежний орган корпоративного управління, розповідає «Голос України». Голова наглядової ради Олексій Кучер, який очолює Державну регуляторну службу України, в інтерв`ю розповів про інші ухвалені радою рішення. 

– ДП «Ліси України» звітувало про підвищення цін на деревину. Як це вплинуло на фінансовий стан компанії? 

– Одним з головних питань засідання було заслуховування фінансового звіту підприємства за перший квартал 2025 року. Фінансовий план перевиконаний. Дохід «Лісів України» у першому кварталі становив 5,82 млрд грн, що на 500 млн грн більше, ніж у першому кварталі 2024 року. Прибуток – 1,24 млрд грн, тобто на понад 50% більше, ніж торік. Рентабельність майже втричі перевищила плановий показник. У нас з колегами навіть виникла дискусія, з чим пов’язане таке зростання. 

– З’ясували? 

– Одна з причин – зросла середня реалізаційна вартість лісоматеріалів. За винятком військових поставок, забезпечення населення та соціальної сфери компанія реалізує продукцію виключно на відкритих аукціонах. Торік Держлісагентство та «Ліси України» здійснили низку дуже важливих кроків з перекриття схем нелегальної деревини. Було запроваджено фотофіксацію завантаженої на автотранспорт деревини з додаванням знімків до товаро-транспортної накладної, захищено від несанкціонованого втручання Електронну систему обліку деревини. Скоротився сірий ринок, відповідно, з кінця 2024 року зріс попит на біржах, зросли ціни. Збільшився прибуток підприємства. Але це не єдина причина рекордних фінансових показників. Як ви бачите, відсоток зростання прибутку в рази більший, ніж відсоток зростання доходу. 

Що ж відбулося? Минулого року «Ліси України» провело реорганізацію: залишили лісництва, але ліквідували філії (лісгоспи), централізувавши управління на рівні регіональних офісів. Процеси стали більш контрольованими, адміністративний штат скоротився, оптимізовано фонд оплати праці. Підприємство поступово позбавляється дотаційних активів: через Фонд державного майна реалізуються непрофільні об’єкти, які компанією утримуються, але не використовуються. Іншими словами, фінансовий результат є наслідком системної роботи, а не випадкової позитивної ринкової кон’юнктури. Згідно з контрактом генерального директора, за результатами роботи підприємства у 2024 році та першого кварталу 2025 року він має право на отримання премії. Однак Юрій Болоховець (СЕО «Ліси України») добровільно відмовився від премій до завершення воєнного стану. Це його особиста ініціатива, яку я можу лише привітати. 

– Плюс півмільярда прибутку до минулого року. Вже є рішення як їх витратити? 

– Наглядова рада рекомендувала підвищити зарплати виробничому персоналу – від робітничих професій до лісничого. Загальна сума, яку планується направити на підвищення, – понад 0,5 млрд грн. Підвищення окладів планується здійснити диференційовано – залежно від фактичного навантаження на працівника. Наприклад, найвищий відсоток зростання у майстрів лісу, які працюють з найбільш високим класом пожежної небезпеки та площею обходу від 1200 га. 

– Коли підвищать оклади? 

– Підвищення заплановано з першого червня. До реформи у лісовій галузі спостерігався дисбаланс в оплаті праці. Зарплати в одному лісгоспі могли бути вдвічі вищими, ніж в іншому. У нересурсних регіонах взагалі отримували копійки. Наразі за рахунок диференційованого підняття окладів система оплати праці стане більш збалансованою та прозорою. 

– Корпоративне управління сприятиме залученню інвестицій. Чи є позитивні новини в цьому напрямку? 

– Інвестиції не з’являться лише тому, що в «Лісах України» створено наглядову раду. Необхідна фінансова прозорість. Саме тому наглядова рада ухвалила рішення провести аудит річної фінансової звітності ДП «Ліси України» за 2022–2024 роки та за 2025 рік (з 1 січня 2025 року підприємство перейшло на міжнародні стандарти фінансової звітності). Аудит за 2025 рік проводитиметься відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності. Затверджено критерії відбору аудитора. Ми орієнтуємося на авторитетні міжнародні компанії. Держлісагентству буде надано пропозиції щодо умов договору з аудитором та граничної суми коштів, які можуть бути витрачені на оплату його послуг.

 
– На період дії воєнного стану проведення аудиту фінансової звітності не є обов’язковим. 

– Погоджуюсь, але інвестор хоче бути переконаним, що цифри у звіті відповідають дійсності. Це важливо і з точки зору аналізу ефективності реформування лісової галузі. Суспільство має бути переконане у тому, що результати діяльності підприємства відповідають задекларованим даним. Під час засідання члени наглядової ради теж надали пропозиції щодо залучення консалтингових компаній для оцінки ефективності менеджменту підприємства та організаційної структури. Ми заслухали деякі пропозиції щодо методики дослідження. Відверто скажу: нам потрібен якісний, змістовний продукт, який не припадатиме пилом на полиці, а відкриє шлях до реальних змін – до зниження корупційних ризиків, підвищення ефективності виробничих процесів, оптимізації витрат. Тому на наступному засіданні ми визначимося щодо доцільності проведення такого аналізу. 

– На зустрічах лісівників з бізнесом постійно підіймається тема збільшення заготівлі. Наглядова рада розглядала це питання? 

– Наглядова рада зобов’язала мене звернутися до профільного міністерства, на розгляді якого знаходяться питання, що безпосередньо стосуються спроможності «Лісів України» збільшити обсяги заготівлі. Зокрема, це стосується затвердження матеріалів лісовпорядкування, без яких заготівля в деяких господарствах ризикує повністю зупинитись. З минулого року не просувається закон про корпоратизацію ДП «Ліси України». Корпоратизація відкриває шлях до залучення інвестицій у механізовану заготівлю та будівництво лісових доріг – це ключові умови для зростання обсягів заготівлі. 

– Засідання відбулось у Львові. Торік Кабінет Міністрів ухвалив рішення заборонити суцільні рубки у Карпатах з 2027 року. Що буде з лісовим господарством регіону?  

– Є суспільний запит на захист та збереження Карпатських лісів, водночас із лісівників вимагають не зменшувати поставки лісоматеріалів. Будуються нові потужні деревообробні виробництва. Єдиний шлях знайти баланс між екологію та економікою – перехід на природне лісівництво. Під час поїздки Львівською областю членам наглядової ради продемонстрували експериментальні ділянки, на яких рубки переформування проводились з 2008 року і призвели до чудових результатів. Ми не втрачаємо вкриті лісом площі. Завдяки кращому освітленню постійно відбувається процес природного поновлення насаджень, запас деревини на ділянці зростає більше ніж удвічі. За такою методикою працюють у Німеччині, Швейцарії. Але щоб так господарювати, потрібна щільна мережа лісових доріг і сучасна техніка для трелювання. Це великі інвестиції, тож ми знову повертаємося до теми корпоратизації. 

– «Ліси України» цього року приєднало харківські лісгоспи, планує до кінця року приєднати лісгоспи на Херсонщині на Донеччині. Чи підтримуєте ви це рішення? 

– Це, безумовно, величезне додаткове навантаження. Території деокупованих господарств здебільшого заміновані. Матеріально-технічна база зруйнована і потребує значних капіталовкладень. Але керівництво «Лісів України» займає проактивну позицію, вважаючи, що у складі великої компанії процес відновлення відбуватиметься швидше, адже у держави і місцевої влади наразі багато інших завдань. Один із членів наглядової ради нещодавно відвідав Ізюмське надлісництво. Є певні ідеї щодо організації процесу розмінування із застосуванням сучасної техніки та нових технологій. Сподіваюся, що вже на наступному засіданні наглядова рада зможе надати конкретні пропозиції з цього приводу. 

Пресслужба філії «Подільський лісовий офіс». 
 

0

0

0

0

Ви вже відреагували