ЄС згортає «торговий безвіз» з Україною: що чекає на аграріїв після 5 червня

З 5 червня 2025 року Україна втратить режим «торгового безвізу» з Європейським Союзом, який дозволяв безмитний експорт до європейських країн. Як пояснила голова комітету з євроінтеграції УКАБ Олександра Авраменко, замість повного доступу до ринку українські експортери зможуть скористатися лише 7/12 річних квот, що діяли до війни.

Це означає суттєве зменшення обсягів експорту окремих товарів, наголошує ukragroconsult.com. Наприклад, пшениці - з 6 млн т до 1 млн т, кукурудзи - з 4,7 млн т до 650 тис. т, а цукру - лише до 20 тис. т. Проблема в тому, що повернення йде не лише до умов автономних заходів, а до ще більш обмежувального формату - торгової частини угоди про асоціацію 2014 року, яка передбачає понад 30 квот.

Ситуація ускладнюється тим, що Єврокомісія наразі не готова до офіційних переговорів з Україною щодо оновлення 29-ї статті угоди. Це пояснюється внутрішньополітичними процесами у країнах ЄС, зокрема очікуванням виборів у Польщі. Саме тому поки що впроваджується перехідна модель - 7/12 від старих квот.

Особливо вразливими в цій ситуації є українські виробники продукції з доданою вартістю - борошна, круп, молочних виробів і томатної пасти. Їхні обсяги експорту різко зменшаться через повернення мит і обмежень, адже квоти зазвичай вичерпує сировинна продукція - пшениця, кукурудза, сире молоко.

Ще одна постраждала категорія - птахівництво і яйця. Через логістичні складнощі, експортувати їх до традиційних ринків Близького Сходу стало майже неможливо. Водночас ринок ЄС знову стає менш доступним. Це змусить багатьох виробників зменшити обсяги виробництва або переорієнтовуватись.

Єврокомісія обіцяє повернутися до питання оновлення 29-ї статті після завершення виборів у ключових країнах ЄС. Очікується, що офіційні переговори почнуться влітку і можуть тривати до осені. Проте навіть у разі домовленостей, новий торговий режим може запрацювати лише з 2026 року.

Однією з головних умов подальшої лібералізації стане відповідність української продукції європейським стандартам. Це, за словами Авраменко, значно ускладнює ситуацію для бізнесу, який вже й так працює в умовах війни, нестабільної логістики та постійних ризиків.

Європейські чиновники поки намагаються балансувати між підтримкою України і захистом внутрішніх ринків. Пропозиція 7/12 виглядає як компроміс: вона дозволяє уникнути різкого обвалу українського експорту, але й не створює політичної напруги всередині ЄС.

Проте без нових домовленостей ситуація може швидко погіршитись. Уже зараз продукція, яка залишатиметься в Україні, здешевшає, а для багатьох експортерів це означатиме збитки і втрату ринків. Відтак, стратегія виходу з цієї ситуації - термінове відновлення переговорів та адаптація до нових реалій.