Центром дискусії стало питання про долю безмитного режиму, запровадженого у 2022 році як жест економічної солідарності після початку повномасштабного вторгнення росії, передає "Комерсант український". Термін дії цих преференцій спливає 6 червня, і замість простого продовження Брюссель схиляється до запровадження жорстких обмежень. 

Ще кілька тижнів тому Україні обіцяли, що «нові параметри торгівлі будуть кращими, ніж ті, що діяли до 2022 року». Однак це твердження президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляйн може не відповідати дійсності. Як пише FT, за цей час позиція ЄС змінилася не на користь України. 

Польща – друг України… 

Ключову роль у зміні курсу зіграв тиск польського уряду, який активно виступає за захист інтересів європейських фермерів. Представники аграрного сектору Польщі, Франції та інших країн ЄС неодноразово висловлювали невдоволення тим, що український експорт нібито спричиняє падіння цін на внутрішньому ринку Євросоюзу. 

Особливо примітним є політичний контекст цього рішення. За свідченнями дипломатів, Варшава навмисно прагнула відтермінувати торговельні переговори з Києвом перед президентськими виборами, щоб послабити позиції опозиційного кандидата-націоналіста Кароля Навроцького. Це свідчить про те, що торгівля з Україною перетворилася на гостре внутрішньополітичне питання в країнах ЄС. 

Нові умови 

Запропоновані Єврокомісією «перехідні заходи» передбачають не просто повернення до звичайних торговельних умов, а впровадження системи місячних квот замість річних, що суттєво ускладнить планування експорту для українських виробників. Найбільш драматичне скорочення стосуватиметься кукурудзи - з 4,7 млн тонн до лише 650 тис. тонн річного безмитного експорту, що становить зменшення на понад 85%. Також значно постраждають експортери цукру (скорочення зі 109 до 40,7 тис. тонн) та птиці (з 57,1 до 40 тис. тонн). 

Голова комітету з торгівлі Європарламенту Бернд Ланге не приховує свого занепокоєння, називаючи це рішення «дуже поганим сигналом для України». Його реакція вказує на наявність розбіжностей всередині європейських інституцій щодо доцільності таких різких обмежень. 

Представник Єврокомісії, коментуючи ситуацію для FT, підтвердив, що чинні торговельні преференції не будуть продовжені в нинішньому вигляді, оскільки відбувається перегляд базової угоди про вільну торгівлю між ЄС та Україною. Він також згадав про «можливі перехідні заходи», якщо оновлену угоду не вдасться узгодити до 6 червня. 

Така зміна торговельної політики ЄС відбувається в критичний для України момент, коли її економіка продовжує відчувати наслідки військової агресії та руйнування виробничих потужностей. Скорочення експортних можливостей може суттєво вплинути на надходження до бюджету країни та фінансову стабільність українського аграрного сектору, який є одним з ключових джерел валютних надходжень. 

Режим пільгової торгівлі і його вороги 

Рішення про вільне ввезення українських товарів на територію ЄС було прийняте Євросоюзом на початку повномасштабного російського вторгнення в якості жесту підтримки української економіки, а також у відповідь на морську блокаду росіянами українських портів. Протягом двох років дії у спрощеного режиму набралося дуже багато противників у Євросоюзі. Зокрема обмежити ввезення української продукції вимагали уряди Болгарії, Польщі, Угорщини, Румунії та Словаччини (пізніше до цієї позиції приєдналася і Франція). Вони заявляли, що дешева сільськогосподарська продукція з України поглинає їхні ринки. 

Із жорстким протестом проти української продукції виступили також шість великих фермерських об’єднань Європи. Польські фермери взагалі влаштували блокаду кордонів, причому не лише з Україною, а й з Німеччиною. 

Водночас, після жорстких дебатів режим спрощеної торгівлі з Україною продовжили до 5 червня 2025 року. Однак, на вимогу вказаних країн, його дуже сильно обмежили. 

Так, у положення про безмитну торгівлю внесли чергові «запобіжники», які мають захистити європейських виробників. 

Зокрема, Європейська комісія може застосувати будь-які заходи, які вважає за потрібне, якщо через імпорт з України виникнуть «значні порушення» на ринку ЄС або ринках однієї чи кількох держав-членів ЄС. У такому випадку Єврокомісія може запустити «екстрене гальмування» для особливо чутливих сільськогосподарських продуктів. Цей перелік включає в себе такі товари: птиця, яйця, цукор, овес, крупа, кукурудза, мед. 
Однак для Єврокомісії прописали не лише опції, але й обов’язки. Якщо імпорт вказаних товарів перевищить середні обсяги імпорту, зафіксовані у другій половині 2021 року та за весь 2022 та 2023 роки, митні тарифи мають бути відновленими протягом 14 днів. Таким чином, ЄС практично повернув квоти на імпорт багатьох українських товарів, хоча й на високому рівні. 

З 6 червня ця домовленість закінчується. Наступна, як видно, буде набагато гіршою.  

Як Євросоюз «допомагає» Україні 

На Мюнхенській безпековій конференції США чітко вказали Євросоюзу, що безпека Європи – це її особиста проблема. Після цього риторика європейських посадовців кілька днів повнилася гучними заявами про те, що Європі час прокидатися і нарешті починати дбати про власну безпеку. 

У контексті російсько-української війни європейські лідери наввипередки почали генерувати ідеї про те, як вони візьмуть підтримку України на себе та яким саме чином допомагатимуть їй здобути справедливий мир. Ішлося і про миротворців (які перебуватимуть в тилу), і про закриття неба над Україною британською авіацією, і про ракети Taurus, і навіть про те, що значна частина запланованого 800-мільярдного оборонного пакету ЄС дістанеться Україні. 

Спільної позиції щодо миротворців так і не досягли, про ракети Taurus розмови припинилися, а тим часом Євросоюз приймає рішення і чинить дії, які важко назвати допомогою Україні у захисті Європи. 

Вже за кілька днів після Мюнхенської конференції виявилося, що Бельгія передасть Україні 30 літаків F-16 не до кінця 2025 року, як було заплановано і обіцяно, а до кінця 2028-го. Озвучена причина: США затримують надсилання літаків F-35, які мають замінити F-16 у бельгіському військовому авіапарку. 30 літаків F-16 – це вагома цифра, і вони могли б значно покращити українське становище в небі, зокрема й дуже відчутно посилити систему протиповітряної оборони. Тепер Україна не може розраховувати на ці літаки аж до 2028 року. 

Пізніше виявилося, що в ухваленому оборонному пакеті на 800 мільярдів євро для України нічого особливо й не прописано. Згадується лише, що українські оборонні компанії входять до одного «пулу» з європейськими, а отже купівля у них зброї є пріоритетною разом із компаніями ЄС. 

У цей же час виявилося, що протягом третього року повномасштабної російсько-української війни ЄС витратив більше коштів на російські викопні палива, ніж на фінансову допомогу Україні. За цей час Євросоюз купив російських нафти та газу на 21,9 млрд євро. Ця сума на одну шосту перевищує 18,7 млрд євро, які ЄС виділив Україні як фінансову допомогу у 2024 році. 

Тепер ЄС забиває останні цвяхи у домовину вільної торгівлі з Україною. 
 

0

0

0

0

Ви вже відреагували