Малює надію пензлем, словом і добром

У мальовничому селі Мала Іловиця Шумської громади, де природа шепоче казки, а тиша обіймає душу, народилася Юлія Левчук – дівчина, чиє життя стало прикладом незламності, творчості та любові до людей.

Її шлях – це історія про те, як із маленького села можна вирости до великої мети, зцілюючи інших і залишаючи слід у світі красою та добром.

Від педагогіки до зцілення душ

Юлія розпочала свій шлях із рідної школи, а згодом вступила до Дубенського педагогічного коледжу, де опанувала фах «Спеціальна педагогіка». Та знань прагнула більше – і Тернопільський національний педагогічний університет ім. В. Гнатюка став її наступною сходинкою. Там вона здобула аж три фахові кваліфікації: соціальний працівник, вчитель історії та психолог. Уже під час навчання Юлія відчула покликання допомагати – працювала практичною психологинею і соціальною педагогинею у Шкроботівській гімназії.

Життя кидало виклики: скорочення могло б зламати, але не її. Юлія використала цей час, щоб удосконалюватися – стала арттерапевткою, консультанткою військової та кризової психології. Нині жінка працює у відділі освіти, сім’ї, молоді, спорту, культури і туризму Великодедеркальської сільської ради, але її діяльність виходить далеко за межі робочого кабінету.

У позаробочий час Юлія проводить заняття за міжнародною програмою «Діти і війна: навчання, техніка, втілення». «Ця програма – як промінь світла для тих, хто переживає темряву війни, – ділиться психологиня. – Вона допомагає дітям і дорослим долати травми, знижувати тривожність й уникати посттравматичних розладів». Для Юлії це не просто робота – це її внесок у перемогу, спосіб підтримати тих, чиї душі поранені війною.
«Я відчуваю власну цінність, допомагаючи людям приймати себе, любити себе і відкривати себе справжніх, – каже арттерапевтка з теплом у голосі. – Для мене це покликання, якому я віддаюся з любов’ю».

Мистецтво як порятунок і допомога

Малювання для Юлії – це не просто хобі, а частина її душі ще з дитинства. Вона змальовувала красу світу, а з початком повномасштабного вторгнення росії в Україну у 2022 році мистецтво стало її зброєю. Юлія розмалювала футболку, а згодом почала створювати шопери – екосумки, які не лише рятують планету від пластику, а й несуть у собі глибокий зміст.

Шумчанка розігрувала свої вироби у благодійних лотереях, а виручені кошти йшли на підтримку військових – балаклави, зігріті теплом її рук, доходили до фронту. «Коли я бачила збір, не могла стояти осторонь», – згадує майстриня. Її шопери стали маленькими острівцями добра у бурхливому морі війни.

Минулого вересня Юлія долучилася до «Творчої лавки» у Шумській громаді – місця, де майстри ручної роботи діляться своїм талантом. Її екосумки – це не просто речі, а унікальні витвори, наповнені душею. На них – мудрі цитати, позитивні послання, які надихають і підтримують. «Ти – сила! Можеш все, і навіть більше», – один із написів, що став її життєвим кредо.

Нещодавно Юлія почала додавати вишивку до своїх робіт, планує розширювати творчість на джинс і футболки. Її шопери вже замовили Державна служба України у справах дітей та Служба освітньої безпеки – визнання, яке стало для неї приємною несподіванкою.

Юлія Левчук – не лише психологиня, педагогиня чи майстриня. Це людина, яка своєю творчістю, любов’ю і вірою показує, що навіть у найтемніші часи можна знайти світло. Її екосумки – як обійми для душі, її заняття – як ліки для серця, а її слова – як дороговказ для кожного з нас: «Завжди пам’ятай про свою внутрішню силу. Вона допомагає жити, творити і перемагати».