Простий інструмент, який допомагає розібратися в собі, позбутися тривоги й знайти внутрішній спокій. Разом із психологинею Заліщицького обласного госпіталю Тетяною Казак, ми розкажемо, чому варто спробувати вести записи своїх почуттів і як це зробити легко та з користю. 

 Погляд науки і психології 

Вчені давно довели: коли ми виписуємо свої емоції, мозок ніби «розвантажується». Негативні переживання, які крутяться в голові, знаходять вихід, а це знижує рівень тривоги й навіть покращує сон. «Записуючи свої почуття, ми ніби кажемо мозку: «Гаразд, я це обробив, можна відпустити», – пояснює психологиня. – Плюс, зменшення стресу позитивно впливає на імунітет. Отже, щоденник – це не просто про душу, а й про тіло». 

А ще це спосіб краще зрозуміти себе. Наприклад, ви пишете: «Мене розсердила ця ситуація». Пізніше перечитуєте і думаєте: «Ага, мене зачепило, бо я хочу, щоб мене цінували». «Це як дзеркало для душі, – додає Тетяна Степанівна. – Ви бачите свої тригери й можете працювати над ними». 

Три головні бонуси 

Прощавай, стрес! 

Уявіть: день був напруженим, усе валиться з рук. Ви сідаєте і пишете: «Сьогодні я хвилювався перед зустріччю, але коли виклав це на папір, стало легше». І справді – ніби камінь із плечей. «Це працює, бо ми «вивільняємо» емоції, а не тримаємо їх у собі», – коментує Тетяна Казак. 

Знайомство з собою 

Регулярні записи допомагають зрозуміти, що вас дратує, радує чи засмучує. «Одна моя клієнтка помітила, що її злить, коли її перебивають, — розповідає психологиня. – Завдяки щоденнику вона зрозуміла, що це про потребу бути почутою, і почала працювати над цим». 

Трохи сонця похмурого дня 

Записуйте приємні дрібниці: «Друг мене підтримав» або «Кава була смачною». «Фокус на позитиві перемикає увагу з проблем на те, що приносить радість, – каже п. Тетяна. – Це як маленька таблетка щастя». 

Кому це потрібно? 

Щоденник емоцій – універсальний помічник. Але особливо він стане в нагоді: 

Тим, хто часто відчуває стрес чи тривогу («Це як рятувальний круг у бурхливому морі емоцій», – жартує лікарка). 

Людям на психотерапії («Записи підсилюють ефект сесій»). 

Тим, кому важко говорити про почуття («Папір не засуджує»). 

Як почати? П’ять простих кроків 

Не знаєте, з чого стартувати? Ось покроковий план: 

1. Оберіть свій формат. Паперовий блокнот, застосунок чи нотатки в телефоні – головне, щоби було зручно. 

2. Виділіть час. 10–15 хвилин кілька разів на тиждень – і ви в грі. 

3. Почніть із малого. Напишіть кілька речень про день: «Я злився через пробку» або «Радів сонячній погоді». 

4. Будьте щирими. Пишіть усе, що на душі, без прикрас. «Не бійтеся своїх емоцій – вони ваші, і це нормально», – заохочує Тетяна Степанівна. 

5. Додайте позитив. Завершуйте нотаткою на кшталт «Зате сьогодні був смачний обід» – це як вишенька на торті. 

«А ще аналізуйте, – радить психологиня. – Запитуйте себе: «Чому я так відреагував? Це як детективна гра з собою». 

Який щоденник обрати? 

Є кілька видів – обирайте свій: 

Емоційний щоденник. Пишіть, що відчували, чому і як із цим впоралися. «Сьогодні я засмутився через критику, але поговорив із другом – і стало легше». 

Щоденник вдячності. Фокус на хорошому: «Я вдячна за теплий вечір із сім’єю». «Це як тренування для позитивного мислення», – каже Тетяна Степанівна. 

Експресивне письмо. Вилийте на папір складні переживання. «Це для тих, хто хоче розібратися в глибоких почуттях», – пояснює психологиня. 

Щоденник емоцій – це не просто записи, а спосіб подбати про себе. «Уявіть, що це ваш особистий терапевт, який завжди під рукою, – усміхнено мовить Тетяна Казак. – Спробуйте, і за кілька тижнів ви здивуєтеся, як легко стало дихати». Тож беріть ручку чи телефон – і вперед, до гармонії з собою! 

Зоряна ДЕРКАЧ 

 

0

0

0

0

Ви вже відреагували