– Із Варшави до Торонто ми летіли літаком вісім годин. На летовищі цього канадського міста пасажирів літака зустрічали представники української діаспори. Вони допомагали людям поважного віку та з інвалідністю добратися до таксі чи в інше, потрібне їм місце.  

У Вінніпезі ми поселилися у висотному готелі «Радісон», в номері на двадцять третьому поверсі, де мешкали понад місяць. У цьому місті і всій провінції Манітоба проживає найбільша українська діаспора. Тільки в одному Вінніпезі функціонує дванадцять українських церков. Там можна не лише помолитися, а й поспілкуватися з вірянами, познайомитися, отримати допомогу під час пошуку роботи чи житла. 

– Завітавши до церкви Святих Володимира та Ольги, – розповідає Ольга Петльована, – я погодилася допомогти у прибиранні приміщення. Вразила активність їмості, яка готує дітей до Першого причастя, до сповіді. Священник постійно звертається до парафіян, аби приносили з дому одяг чи продукти для біженців, усім, хто цього потребує. У залі неподалік церкви можна випити кави, чаю з канапками. Є у цьому будинку місце, де організовано видачу одягу та іншої допомоги, можна безкоштовно взяти  овочі та фрукти. 

У Вінніпезі розташований багатоповерховий Український дім. У ньому чимало експонатів свідчать про нашу Батьківщину, її працьовитий і талановитий народ. Неподалік облаштовано парк імені Тараса Шевченка. Ще один важливий факт: зареєстровані парафіями в громаді церкви щомісяця офірують благодійні кошти парафіян. А суму внеску відповідно враховують при сплаті податків державі.  

  
Приїжджих українців у Канаді легко розпізнати. Вони гарно одягнені, акуратні. З початком російсько-української війни тут побільшало біженців із України. Для них відкрили спеціальну програму. Наші діти, інші громадяни скористалися нею. Складніше було із пошуком житла і місця роботи. А найбільші труднощі виникали через незнання державної мови. Наша донька і зять приблизно через три місяці після прибуття до Канади влаштувалися на роботу. Почали інтенсивно вивчати державну мову. Вже налагодили побутові умови, їхні діти Любомир, Марко і Кароліна відвідують школу і вже добре розмовляють англійською. 

Примітно, що на автомобільних номерах виблискують значки «Дружня Манітоба». Кожен господар автомобіля, який проживає у провінції, завжди готовий допомогти іншим водіям. Це особливо характерно у провінції Манітоба, де проживає найбільша українська громада. 

…Коли ми вже зібралися в дорогу, щоби повернутися додому, то спізнювалися на літак. Допомогли місцеві українці, спочатку ми їхали в одному електромобілі, потім пересіли в інший і своєчасно доїхали до летовища, зайняли у літаку свої місця. До відльоту залишалося п’ять хвилин... 

Розповідь записав Василь БЕРЕЗИНСЬКИЙ 
 
На світлині – подружжя Петльованих у Вінніпезі, біля першого пам’ятника Тарасові Шевченку за океаном.  

 

0

0

0

0

Ви вже відреагували