Одного разу учень прийшов до Вчителя і запитав його: 

– Вчителю, скільки друзів повинно бути у людини – один чи багато? 

– Все дуже просто, – відповів Учитель, – зірви мені он те червоне яблуко з верхньої гілки. 

Учень задер голову і відповів: 

– Але воно дуже високо висить, Учителю! Мені не дістати. 

– Поклич друга, нехай він допоможе тобі, – відповів Майстер. 

Учень покликав іншого учня і став йому на плечі. 

– Мені все одно не дістати, Учителю, – промовив засмучений учень. 

– У тебе більше немає друзів? – посміхнувся Учитель. 

Учень покликав ще приятелів, які крекчучи, стали підійматися один одному на плечі та спини, намагаючись побудувати живу піраміду. Але яблуко висіло занадто високо, піраміда розсипалася, а учень так і не зміг зірвати жадане яблуко. 

Тоді Вчитель покликав його до себе: 

– Ну, ти зрозумів, скільки людині потрібно друзів? 

– Зрозумів, учителю, – сказав учень, потираючи забитий бік, – багато, щоб усі разом ми змогли розвʼязати будь-яку проблему. 

– Так, – відповів Майстер, засмучено похитуючи головою, – справді, потрібно багато друзів. Але головне, щоб серед усього цього збіговиська гімнастів знайшовся хоча б один розумний чоловік, який здогадався б принести драбину! 

 

0

0

0

0

Ви вже відреагували