Хоча піти «межи гори» бойкам із Тернопільського обласного товариства «Бойківщина», яке створили у 2003 році і яке очолює Степан Семенович Дністрян, не вдається, та гарненько усі зібрались у бойківській світлиці-музеї, яка завжди нас зустрічає у чарівному вишитті, затишку, де на білених стінах – українські строї бойківського стилю, а серед  святих образів – усміхнений головний український бойко – Іван Франко. 

Ну як не зібратись, адже не бачилися майже рік! Доповідь голови про минулорічну роботу товариства, плани на 2025 рік, подяка Тернопільській міській раді за надані в оренду приміщення для товариства, привітання зі святами і посиденьки по-бойківськи: з колядою, українськими піснями, спогадами такого далекого і такого теплого дитинства і, обов’язково, з молитвою за нашу перемогу. 

Бойківське товариство об’єднує етнічних бойків – мешканців Карпат та інших охочих працювати в товаристві. Товариство – одне з кращих в Україні, учасник і переможець у багатьох  номінаціях всесвітніх та всеукраїнських бойківських форумів, займається благодійною діяльністю на підтримку ЗСУ. У товаристві є волонтери. Син голови товариства Степана Дністряна Олександр і син його заступника Володимира Зелінки Назар захищають Україну на фронті. На жаль, син другого заступника голови Ярослава Ватага Ростислав героїчно загинув.  

 …У світлицю прибували і прибували колядники – як бойки, так і друзі товариства, які підтримують бойківські зустрічі. Як сказав голова пан Степан Дністрян: «Є бойки по крові, а є бойки по духу…» Щира коляда та сердечні вітання лунали від подружжя Ігоря та Ірини Натолочних, Анни та Василя Данилюків, Володимира та Уляни Зелінків, Людмили Калінської та Ярослава Ватага, Олександри та Мирона Кушиків, Марії Савчак,  відомої талановитої співачки-бойкині Ганни Маціканич, яка завітала у світлицю разом із друзями – учасниками хору ім. Івана Кобилянського Миколою Василечком, Юрієм Констанкевичем  та Юлією Силкою. Цьогоріч разом із бойками розділяла різдвяну коляду та цікаву розмову переселенка з Харкова Мирослава Бєлєхова.  Від Валерія Богаченка звучали вітання в українській коляді та пісні «Не лишайте надовго Вкраїну» на слова Анни Данилюк, мелодію Валерія Богаченка. «Родзинкою» імпрези були чарівні донечки бойкині Ольги Посоленик  та отця Івана Посоленика – Оля та Наталочка, які дарували пісні і чарували ними все товариство. 

  
Кожен із присутніх із цікавістю розглядав альбоми, у яких бойківські зустрічі, концерти, подорожі, словом, усе бойківське життя-буття, до якого велику частку своїх зусиль прикладає подружжя Степана та Валентини Дністрян. Пані Валентина постійно веде сторінку бойків у соцмережі, де є все, чим живе товариство. Вона завжди була і залишається помічницею, порадницею,  натхненницею як свого чоловіка, так і всіх нас.  

 
Леся ЛЮБАРСЬКА 

На світлині:  під час зібрання в Тернопільському обласному товаристві «Бойківщина». 
 

0

0

0

0

Ви вже відреагували