Із Маріуполя до Тернополя 

Світлана Шкурко – уродженка Маріуполя, неймовірно красивого українського приморського міста. Тому не дивно, що ворог посягнув на його територію… У Світлани – дружна і любляча родина: чоловік Артем, за фахом теж кухар, 12-річний син Іванко та 16-річна донька Дарія. Коли розпочалася війна, родині Шкурко довелося 20 днів перебувати в окупації. Та зрештою вдалося вирватися на підконтрольну Україні територію. 
«Як і більшість українців, що тікали від постійних обстрілів ворога, ми, захищаючи дітей, вирішили поїхати на Захід країни. Обʼїхали кілька міст, однак або не було місця, або ж ціни на оренду житла були захмарними. Приїхавши до Тернополя, вийшовши з поїзда, ми були зачаровані. Зрозуміли, що мусимо знайти тут місце», – розповіла Світлана. 

Жінка каже, що сама доля послала їм добру та щиру тернополянку на імʼя Надія, яка прихистила їхню сімʼю на цілих три місяці. Потім тернополянка допомогла вимушеним біженцям знайти квартиру. Осівши в Тернополі, Світлана з чоловіком почали шукати роботу, а дітей влаштували до місцевих шкіл. 

«Ми настільки зачаровані Тернополем, що прийняли рішення, хай би як далі не складалися обставини в країні, навіть якщо деокупують Маріуполь, ми залишимося тут. Неймовірно гарне, чисте місто, я б сказала, європейського рівня, з привітними і дуже щирими людьми», – продовжила Світлана. 

Жінка перевезла в Тернопіль ще й свою маму і сестру, чоловік якої нині служить у лавах ЗСУ. Каже, що всі живуть по-сусідству, ходять одні до одних у гості. 

Майстер-клас у мішленівського кухаря 

Світлана більш як двадцять років працює на кухні, з яких п’ятнадцять – шеф-кухаркою. У довоєнний період була головною на кухні одного з найпопулярніших ресторанів Маріуполя. Приїхавши до Тернополя, вирішила продовжувати розвиватися як кухарка. Працювала у відомих тернопільських ресторанах. Коли один із них переїхав до столиці, запросили із собою і Світлану. Спершу вона їздила з Тернополя до Києва, але коли постало питання про переїзд до столиці, вона вперто не захотіла покидати таке любе їй Тернопілля. Без роботи не залишилася: одразу ж отримала пропозицію стати шеф-кухаркою у ресторані «Велика миска», який нещодавно відкрився в селі Великий Ходачків. Жінка каже, що у ресторані здебільшого готують українську кухню, яку вона модернізує й осучаснює. Хоча в меню є й класичні українські страви, звичні нашим краянам. А ще, на прохання наймолодших відвідувачів ресторану, додали в меню піцу. 

Днями Світлана відвідала регіональний форум, організований Асоціацією шеф-кухарів України. Там провідні спеціалісти відвідували різноманітні майстер-класи та семінари, обмінювалися досвідом і новими світовими тенденціями. Форум відвідав і мішленівський шеф-кухар, який приїхав із Баскова. «Було приємно чути, як він гордо сказав: «А ви знаєте, що ми в себе в ресторані борщ варимо», – зазначила жінка. Приїхавши звідти, Світлана вкотре переконалася в тому, що українська кухня – надзвичайно популярна у всьому світі, і нині її намагаються розвивати та додавати до меню відомих ресторанів у різних країнах. 

«Що цікавого я почерпнула для себе і планую впровадити в меню ресторану – це стейки, ферментовані в солі», – зазначила Світлана. 
До слова, фахівчиня до війни часто брала участь у кулінарних чемпіонатах України і три роки поспіль була призеркою. 

Страви від шефа… 

Світлана каже, що страви західного і східного регіонів країни кардинально відрізняються. Скажімо, в Маріуполі переважає грецька кухня, з морепродуктами та овочами, як-от баклажани і болгарський перець. Ці нотки вона вносить і в класичні страви української кухні. 

Страва від шеф-кухарки Світлани Шкурко – це  бараняча лопатка, томлена в темному пиві. Жінка каже, що на цьому не зупиняється, а весь час оновлює банкетне меню. До прикладу, на одному з останніх свят її команда готувала панакоту з хрону, карпачо з лосося з креветками, цибулеві чипси, гель з лимона тощо. 

«Дуже важливо, щоб на кухні колектив був дружним, робота – налагоджена, тоді все працює як один організм. Мені з цим надзвичайно пощастило. Я прийшла на роботу з людьми, з якими працювала на попередньому місці. Набрали й нових працівників. Це досвідчені, молоді та перспективні кухарі! Вони знають: якщо стараються – я мила, добра і усміхнена, а якщо щось пішло не так – можуть отримати добрячого прочухана. Хоча знають ще одне – я завжди допоможу, підтримаю і на власному прикладі покажу, як зробити краще», – зазначила жінка. 

Наостанок ми поговорили з Світланою Шкурко й про нюанси професії.  «Кухар має бути і митцем, і фізично витривалим, і морально стійким, а ще – весь час вчитися, розвиватися і бути трудолюбивим», – резюмувала шеф-кухарка. 

Зоряна ДЕРКАЧ 

 

0

0

0

0

Ви вже відреагували