Аж три заслужені журналісти і п’ятеро редакторів 
У редакції газети працюють восьмеро журналістів. Головний редактор видання – Богдан Новосядлий. 

«У нашій редакції люди дисципліновані, – розповідає Богдан Новосядлий. – Працюють в офісі. У колективі три заслужені журналісти і п’ятеро колишніх головних редакторів». 

«П’ятеро колишніх редакторів. Люди, які звикли бути лідерами і знають, як видавати і редагувати добре. Як вам усім вдається знайти спільну мову?», – цікавлюся. 

«Елементарно (сміється). Усі маємо досвід і між нами – гармонія в роботі». 

Богдан Новосядлий показує газети, які на Тернопільщині видавали ще в 30-х роках минулого століття. Зі шпальти газети «Золотий колос» у вічі кидається стаття про кіз із заголовком «Хто нас добре ховає, той не нарікає». 

«Ховає – це означає доглядає, – пояснює редактор. – Від слова виховувати. До речі, у радянські часи козу називали сталінською коровою». 

Є також кілька примірників журналу для дітей «Дзвіночок» із 1934 року. 

Найстаріше видання – газета «Діло», яку надрукували у Львові в 1918 році. Газета виходила в період Української Народної Республіки. 

«Співпрацював з цією газетою Іван Франко, – розповідає Богдан Новосядлий. – У ній тоді друкували багато матеріалів про Тернопільщину. Редагував газету уродженець Шляхтинців, що поблизу Тернополя, Володимир Барвінський, рідний брат відомого громадсько-політичного діяча Галичини Олександра Барвінського». 

Ще одна із найстаріших газет – «Українські вісті» 1919 року. 

«Редакція цієї газети була в приміщенні, де донедавна розташовувася готель «Україна»», – додає Богдан Новосядлий. 

Редактор показує історичне фото, де зафіксований один із співзасновників газети «Сільський господар» у 1926 році. Фото зроблене ще у 1908 році, коли він з родиною перебув в Італії. Світлину підписали: співзасновник товариства «Сільського господаря» української сільськогосподарської організації в Галичині, згодом і газети «Сільський господар», священник Тома Дуткевич зі своєю дружиною, свекрухою і племінницею. Італія,1908 рік. 

«Маємо перший номер газети «Сільський господар» за перше січня 1926 року, –  розповідає Богдан Новосядлий. – Довго цю газету очолював Євген Храпливий, уродженець Заліщицького району, економіст, доктор сільськогосподарських наук, кооператор, практик та ідеолог громадської агрономії в Галичині. Цей часопис на  Тернопільщині любили, поважали і поширювали просвітяни. Маємо газету за 1928,1929, 1930-ті роки. Ці примірники передала нам молода журналістка Світлана Маньовська. Їх з любов’ю зберіг її прадід Микола Трач. Він був просвітянином». 

Публікації про вивіз гною і боротьбу за врожай кукурудзи 

Окрема сторінка – комуністичні газети, які поет і науковець Олег Герман назвав «Червоне відлуння». Найстарша газета – «Сталінським шляхом», видана у 1953 році. Виходила у селі Геленків тодішнього  Козівського району. Заголовки публікацій є і банальні, не політичні. Наприклад, «Вивозили гній». Або «Послідовники ланкової». 

Богдан Новосядлий показує газету «Зоря комунізму», яка вийшла 7 листопада  1957 року на Гусятинщині. Видання, які журналісти тепер опрацьовують, акуратно складені у файлах. 

«А це газета «Чортківська думка», яка виходила в період німецької окупації, – додає Богдан Новосядлий. – Як бачите, дата 3 жовтня 1943 року. Он «Согласие» -це газета балтійського руху опору» кінця вісімдесятих років. 

Від політичних – до еротичних газет 

Виставку вмістили у 20 розділів. Є політичні газети. Багато обласних газет, які тут представлені, уже пішли в небуття. У центрі уваги – районні газети. Нижче – рекламні видання. 

«Одна з них – «Нова оселя», – каже Богдан Новосядлий. – Я мав щастя упродовж п’яти років редагувати її. Це була перша повноколірна газета на Тернопільщині. Тираж – 30 тисяч примірників тільки на обласний центр». 

Окремий блок – міські газети, які виходили у Тернополі, Чорткові, Бережанах і Теребовлі. Поруч – освітні видання. Також газети літературно-мистецького напрямку. Є також добірка релігійних газет різних конфесій. Газети промислових і аграрних підприємств. Далі галузеві часописи – профспілки, облспоживспілки, Укртелекому, міліції, центру зайнятості, архіву і так далі. Також видання про еротику, зокрема, газети «Пан+пані» і «Він+вона», які виходили у дев’яностих. 

До створення виставки долучилися більше 50 людей. Кожен приніс щось з дому. 

«Журналіст з Копичинців Роман Островський тричі привозив нам по 20 газет, – продовжує Богдан Новосядлий. – Він багато років збирав архів. Не мав уже куди діти ці газети – тримав на горищі. 

А прифронтові газети нам подарував голова обласної організації Національної спілки журналістів України Василь Тракало». 

Колеги позносили не лише газети і журнали, а й старі диктофони, фотоапарати, дисковий і мобільний телефони. Є друкарські машинки і факс. 

«У Баворові був ентузіаст музейної справи Богдан Свіргун, колишній редактор кременецької газети, – каже Богдан Новосядлий. – Він започаткував проєкт – музей журналістики Тернопільщини. До стендів цих причетний Степан Слюзар. Коли його не стало, було болісно дивитися, що все почало занепадати. Ми приїхали до старости села Назара Брегіна. Він поставився з розумінням і люб’язно передав нам ці стенди. Це наче якийсь фрагмент музею журналістики». 

«На зауваження відповів: ви можете запропонувати щось краще» 

Фонд музейної кімнати «Виставка-музей преси Тернопільської області»  і далі поповнюють. Журналісти редакції «Сільський господар» навіть ще не встигли вмістити усе. Богдан Новосядлий не сподівався, що видань буде так багато. Адже починав зі скромної виставки. 

«Я завжди ретельно відстежую газети, які є на ринку, – продовжує редактор. – Спершу відчув, що занепадають районні газети. Із 17 старих районів на сьогодні залишилося дві повноцінні газети – У Чорткові і Шумську. Так я вирішив спочатку збирати районні газети. Потім усе закрутилося сніговою кулею. 

Коли ми тільки зібрали в кутку офісу районні газети, до нас прийшов заслужений діяч мистецтв України, професор технічного університету Олег Герман. Він сказав: «Це мені нагадує радянські шпалери, бо все змішане». Я відповів: «Ви можете запропонувати нам щось цікавіше». Пан Олег прийшов через два дні і запропонував назву виставки «Історія в слові – слово в історії». 

В експозиції музейної кімнати є й іноземна преса: польські, турецькі, італійські, англійські і німецькі газети. 

«Колектив редакції горить цим, –  каже Богдан Новосядлий. – Ми з любов’ю  збираємо ці газети, складаємо докупи. Бо шкода, щоб такі цінні речі пропали». 

Наталія ЛАЗУКА (pro.te.ua) 
 

0

0

0

0

Ви вже відреагували