«За моє довге творче життя (понад 70 років), облетівши весь світ, майже всі континенти, відвідавши багато країн, так і не вирвався з полону чар і магії рідної природи. Кілька сотень пейзажів намалював, і на всіх – лише наша неймовірна земля. Тож коли вдивляюся у Ваші фото й уловлюю стежки та биті шляхи рідного «тернового Тернопілля», якщо ще й вихоплені об’єктивом у перспективі, душа завмирає – десь там і моя дорога запльонталася й пам’яттю проросла…

  
Добре, що Ви збагнули – немає нічого мудрішого й чарівнішого, ніж природа, й увічнюєте її та ще й так, щоб за душу брало. У природі – все досконало, гармонійно. Природа сама по собі – гармонія й досконалість. Тому фотографу й тяжче, ніж художникові. Останній сам вибудовує природній сюжет, кульмінації і розв’язки, сам створює погоду, гармонізуючи ритм, форму, колір.  А фотографу потрібно у суцільній гармонії уловити й увічнити небачено-очевидне, сутнісне, приборкуючи поліфонію кольорів, ритмів і форм. Ви на правильному шляху. З інтересом спостерігаю і чекаю на сюжет, який би нестримно хотілося намалювати», - написав Іван Марчук своєму молодому талановитому колезі у фейсбук. 

Інший талановитий київський художник Юрій Пацан  такий сюжет уже знайшов: «Передивився фото природи п. Максима, пишу свої враження. Дуже гарні фото. У автора є талант і вміння побачити та зафіксувати миті природи, які проростуть у вічність. Через його фото відчуваєш як прокидається та заходить сонце, шелестить трава, стелиться ранковий туман, плескоче вода. Вміло побачені  та висвітлені різні пори року  і проміжки дня. Автор цих картин помічає те, що не зможе побачити пересічний  перехожий. Це означає, що п. Максим живе в гармонії з природою. Дякую тобі, Максиме, що даєш можливість побачити природу тих місцин, де не кожен зможе побувати. Попробую написати картину  з твоїх фото... Пацан на пленері в Огородника...Рідний край...олія/полотно (70х50 см)... 

А ще трохи раніше 22-річний Максим Огородник поділився у Facebook черговою приємною звісткою: «Надзвичайно приємно бачити свою фотороботу «Лелека над стернею-2» на сторінці в Інстаграмі геніальної поетеси Ліни Костенко». Світлина прикрасила відомий вірш всесвітньо-відомої української поетеси, лауреатки Шевченківської премії «Усе моє, що зветься Україна»: 
«Спинюсь, не тямлю, що воно за диво, - 
Оці степи, це небо, ці ліси, 
Усе так гарно, чисто, незрадливо, 
Усе як є – дорога, явори 
Усе моє, все зветься – Україна 
Така краса – висока і нетлінна, 
О хоч спинись і з Богом говори». 

Як повідомив редактор чортківської газети «Голос народу» Любомир Габруський, світлину «Лелека над стернею-2» зроблено надвечір 30 липня минулого року, після жнив, в урочищі «За замком», що у родинних Шманьківцях Максима Огородника на Чортківщині. Автор розповів, що запропонував кілька своїх світлин SMM-нику, який веде сторінки Ліни Костенко в соцмережах, а той уже підібрав фото під вірш. Вочевидь, не обійшлося без особистого погодження Ліни Василівни… 

Пропри свій ще зовсім молодий вік, Максим Огородник брав участь у багатьох фотовиставках, мав кілька презентацій у Тернополі. Його роботи нині прикрашають чимало друкованих видань, у тому числі й сторінки нашого часопису, адже Максим – позаштатний автор «Сільського господаря».
 

0

0

0

0

Ви вже відреагували