Теофіпільська тваринницька ферма має свою давню цікаву історію. Заснована на колишньому фільварку польського поміщика Юзефа Мілінського 1948 року під час утворення в селі колгоспу ім. Ворошилова. На перших порах для утримання тварин використовували фільваркові виробничо-господарські приміщення, а згодом почали будувати нові. У 1961-му артіль  перевели у систему радгоспів із насінництва. Він став єдиним державним сільгосппідприємством у Козівському районі, отримавши назву ім. Мічуріна з наділом 2400 га земельних угідь. відтоді в господарстві появилися можливість розвиватися, здійснювати будівництво виробничих, соціальних об’єктів і сільської інфраструктури.  

Незважаючи на вагому тогочасну виробничу і матеріально-технічну базу, підприємство, діючи у тодішній відсталій від світу радянській системі, по суті не змогло наступними роками досягти кращих виробничих показників і перебувало в застої аж до кінця свого існування 1992 року.

 Відокремивши від себе бригадне село Вікторівку і провівши розпаювання радгоспної землі, на базі радгоспу утворили нове господарство, змінюючи кілька разів його назву. Обробляючи земельні і освоюючи майнові паї односельців, наступними  роками ТОВ «Теофіпілка», нагромадивши борги, стало економічно неспроможним самостійно розвиватися і 2008 року влилося, як структурний підрозділ, У ПАП «Агропродсервіс».  

Відтоді настав новий етап розвитку Теофіпільської молочно-товарної ферми. Останніми роками тут відбулася своєрідна революція у виробничо-господарській діяльності. На вигляд, це велике тваринницьке містечко-фабрика виробництва молока сучасного передового європейського типу з гарно спланованим дизайном, вся територія упорядкована і вимощена плиткою. Розбудовані тваринницькі приміщення безприв’язного типу утримання тварин, із вентиляційними і зрошувальними приладами та забезпечені механізованими й автоматизованими виробничими процесами. Накриті вигульні майданчики дають змогу тваринам із ранньої весни до пізньої осені  перебувати надворі. Гній із тваринницьких приміщень сепарують: рідка фракція потрапляє в лагуну та біологічно знезаражується, а густу вивозять і складають у кагати для виробництва компостів. Під час заповнення лагуни, рідку фракцію за допомогою насосно-дизельної станції перекачування шлангами подають у поле для органічного підживлення ґрунту. 

Молочно-товарна ферма у Теофіпілці працює в режимі закритого типу. Сформували стадо із телиць і нетелей голштинської породи, завезених із Чехії, Словаччини та  Угорщини. Нині на фермі, яку очолює досвідчений господарник Теодозій Олійник, утримують 2895 голів ВРХ, з яких 1577 голів корів, 131 нетель,  1188 голів молодняка. Обслуговують це поголів’я 70 працівників. Доять корів три рази на добу в двох молочних залах. Оператори машинного доїння працюють у три зміни, кожна з яких має підмінного, що дає змогу мати вихідний день. Закрита система надходження молока із доїльного залу в молочний блок виключає контакт продукції з навколишнім середовищем. Для контролю за якістю молока діє лабораторія, оснащена сучасними приладами, що в електронному режимі визначають всі параметри молока. Цю роботу забезпечує лаборантка Юлія Перцак. 

Від дійного стада з ферми щоденно реалізовують по 49–50 тонн молока екстракласу, при середньому надої 35–40 літрів молока на день на корову. Торішній показник надою молока за лактацію на корову становив 12 тисяч літрів і вище, а від рекордсменок – понад 15 тисяч літрів. Аби одержувати таку високу молочну продуктивність тварин, тут щорічно нагромаджують півторарічний запас якісних кормів. Кормовий двір заповнений силосними, сінажними траншеями, упакованим корнажем (здрібнена кукурудза з добавкою біологічного консерванту), тюками соломи і сіна. Для годівлі тварин солому подрібнють, а сіно згодовують тваринам у натуральному вигляді. Контролює раціон кормів комірниця Тетяна Полиняк. 

Селекційно-племінну робота на фермі проводять головна технологиня Ольга Пасемко, зоотехнік Уляна Сапків і обліковець Надія Барна. Особливу увагу спеціалісти звертають на сухостійний період утримання корів і нетелів, підготовку їх до розтелу у родильному відділенні та вирощування молодняка худоби. Для годівлі новонароджених телят застосовують «кормомами – (спеціальна напувалка), з яких телята постійно споживають теплу збагачену молочно-кормову суміш згідно з нормою. Весь молодняк, відповідно до вікових і вагових категорій, утримують групами з визначеними до їх потреби раціонами годівлі. З одержаного молодняка теличок половину з них направляють на Великоходачківську ферму для вирощування нетелей, а іншу залишають на фермі для поповнення дійного стада. Бичків відправляють до Купчинецького господарства на дорощування та відгодівлю. Названі ферми також є виробничими підрозділами компанії «Агропродсервіс». Штучне осіменіння корів і телиць проводить фахівець Андрій Марків. Епізоотичне благополуччя стада забезпечують спеціалісти служби ветеринарної медицини Юрій Олійник, Олег Савіцький, Андрій Кіндрацький, Євген Наконечний, Петро Гетьман і Ольга Гетьман. 

Усі виробничі структури ферми злагоджено виконують свої функції. Для працівників і спеціалістів створені необхідні побутові і виробничі умови, а також прання робочого одягу.  Тож завдяки роботі Теофіпільської та інших ферм, компанія «Агропродсервіс» займає 3 місце в Україні з валового виробництва молока. 

А висновок з моєї розповіді такий: якщо в такому сучасному прогресивному руслі, як у компанії «Агропродсервіс», буде налагоджена робота тваринницької галузі загалом у країні, населення буде з молоком і м’ясом, поле – з органічними добривами, виробник – із коштами, а люди – з роботою. 

Іван ДУФЕНЮК  
с. Теофіпілка на Козівщині 
 

0

0

0

0

Ви вже відреагували