Богдана подарувала світові сім’я Чепурків із давнього села Осівці на Бучаччині, яке славиться самобутніми звичаями, релігійними традиціями, фольклором, а також чарівною природою. Хрещений він у церкві Святого Миколая Чудотворця, яка відома з XVIII століття. Освіту здобував у Коропецькій середній школі-інтернаті, а потім – на філологічному факультеті Львівського університету, який закінчив у 1974 році.  

Працював завідувачем клубу в с. Зелена, згодом учителював у селах Тернопільщини. 

У 1975 р. майбутній письменник переїхав до Львова, де працював науковим працівником, завідувачем відділу фольклору Музею народної архітектури і побуту. Філолог Чепурко також пов’язав свою долю із журналами «Жовтень» («Дзвін»), «Річ», «Основа» (Київ) та часописами «Просвіта» й «Основа» (був їх редактором). 

Багатогранність таланту 

Талант до віршування, любов до рідного слова проявилися в нього дуже рано, та видавати твори збірками почав аж у 1980-х. Його перша книга поезій «Сонячна дорога» побачила світ у 1984 році. Б. Чепурко своє обдарування проявив у багатьох жанрах і напрямах. Видав збірки віршів «Код спадковості», «Подільська височина», «Викрадення Європи», «Ранні вірші», «Витікає ластівка з пейзажу», «Дві поеми», «Сезон мертвих дощів», кілька книг для дітей тощо. 

У його творчості переплелися досвід освітянина, поета, прозаїка, фольклориста, культуролога, народознавця, редактора, публіциста й мемуариста. 
Опублікував цікаві видання також у 2000-х: «Нема дурних», «Молодильні мелодії», «Книга перетлумачень», «Полігон Господа Бога», «Бручевиця…», «По сей бік Дону», «Пісні дикого степу», «Кров нестерпна», «Думки не мимо волі», «Кровінка. Вірші сімнадцятого року», «Наче те листя дерев», «Дивина», «Трохи світла», «Сотворення світу». У Тернополі вийшло його двокнижжя «Барвінок на зрубі» (книга поезій «Мед з полину» та верлібрів – «Старовинні дощі»).  

Отже, творчих 50 літ доля пов’язала письменника Б. Чепурка з рідною мовою та літературою, а 40 літ – із виданням книжок. Потрібно також звернути увагу на новаторство мистця та стильові особливості його творчості, бо в майстра пера Чепурка є чого повчитися багатьом нашим літераторам.  

Галицький Сковорода 

Твори галичанина Б. Чепурка рясніють афоризмами: «Свобода вимірюється моментом боротьби за свободу. Смерть – ніщо!». «Філософами стають тоді, коли перестають виголошувати філосомени», «Радість у бутті, а не в усвідомленні радості буття». «Авторитет – пародія на вічність», «Гарна ідея здатна зіпсувати ще кращу» та інші. Можна опублікувати книгу-цитатник на базі його письменницької спадщини. 

Відзнаки за творчу працю 

Письменник із берегів р. Стрипи – лауреат творчого конкурсу журналу «Українська культура» за розвідку «Триєдиний світ культури», Всеукраїнської премії «Благовіст» за книжку вибраного «Подільська височина», премії ім. М. Шашкевича за книжку вибраного «Викрадення Європи». Він став переможцем Міжнародного конкурсу на кращу поему про Україну. Лауреат І премії обласного літературного конкурсу за кращі поетичні збірки на патріотичну тематику, а також Першої премії літературного конкурсу імені Катерини Мандрик-Куйбіди (2018). 

Книги Б. Чепурко «Бручевиця…», «Книга перетлумачень…», «Полігон Господа Бога» у 2016 та «Дивина» у 2021 висувалися на здобуття Шевченківської премії.

Виходець із берегів Стрипи ініціював створення гурту позадесятників. Переслідувався совєтським кдб. 

У житті та творчості ключовими словами вихідця з Осівців є Бог, небо, Україна, боротьба за її свободу, а також розквіт культури й мистецтва. 

Іван БАНДУРКА 
 

0

0

0

0

Ви вже відреагували