Головні новиниЖиття громадЕкономікаЄвроінтеграціяЛюдиВійна
ІсторіяКонсультаціїПоради господарямВаше здоров'яРодинне перевеслоЦікавеВарто знати
Підписатися
Всеукраїнська громадсько-політична газета.
РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ Передплатити
Всеукраїнська громадсько-політична газета.
Передплатити
Місцеві вибори Коронавірус Новини Facebook Telegram

Михайло КОРДА: «Навчаємо медиків за світовими стандартами, а допомагаємо ЗСУ за стандартами НАТО»

У кожного українця нині свій фронт. Хтось бере в руки зброю і обороняє нашу святу землю від окупантів; хтось допомагає незламним воїнам, а хтось рятує їхні життя. Та й не лише їхні. Янголи у білих халатах щоденно, невпинно боряться за життя кожного українця. Ми завітали у місце, де формуються і гартуються медичні світила, де науковці, завдяки щоденній важкій скрупульозній праці, роблять численні відкриття. Отож чим живе Тернопільський національний медичний університет ім. І. Горбачевського у цей надскладний воєнний час розповів ректор вишу Михайло Корда.

Михайло КОРДА: «Навчаємо медиків за світовими стандартами, а допомагаємо ЗСУ за стандартами НАТО»

У кожного українця нині свій фронт. Хтось бере в руки зброю і обороняє нашу святу землю від окупантів; хтось допомагає незламним воїнам, а хтось рятує їхні життя. Та й не лише їхні. Янголи у білих халатах щоденно, невпинно боряться за життя кожного українця. Ми завітали у місце, де формуються і гартуються медичні світила, де науковці, завдяки щоденній важкій скрупульозній праці, роблять численні відкриття. Отож чим живе Тернопільський національний медичний університет ім. І. Горбачевського у цей надскладний воєнний час розповів ректор вишу Михайло Корда.

1 місяць тому Джерело:

– Михайле Михайловичу, Тернопільський національний медуніверситет продовжує лідирувати серед галузевих закладів вищої освіти нашої держави. Скажіть, будь ласка, як вдається у цей непростий час тримати високу марку? 


– Насправді, впродовж останніх років наш виш вважають одним із кращих. Зокрема, у рейтингу «ТОП-200 Україна», минулоріч ТНМУ посів перше, а цьогоріч друге місце серед медичних вишів, і двадцяте серед усіх університетів України. Цього року ми традиційно перші у престижному міжнародному рейтингу Webometrics Ranking of World’s Universities серед медичних вишів України. Завжди на передових позиціях у міжнародному рейтингу університетів UniRank, який досліджує якість представлення та популярність університетів світу у вебпросторі. ТНМУ гідно лідирує серед багатопрофільних університетів, які мають багатотисячні науково-педагогічні колективи і понад кілька десятків тисяч студентської спільноти. Приємно, що минулого року Тернопільський медичний університет посів перше, а цьогоріч – четверте місце серед усіх університетів країни у міжнародному рейтингу SCImago. Його складають за цитованістю, кількістю наукових публікацій у відомих міжнародних наукових журналах.  


Загалом усі ці рейтинги враховують багато показників. Зокрема, міжнародне визнання, наукову інтенсивну роботу. Найголовніше у всіх цих рейтингах – показники успішності студентів. До речі, об’єктивним показником якості навчального процесу в медичних університетах є результати зовнішнього незалежного оцінювання знань студентів – ліцензованого інтегрованого іспиту «Крок». Так от, якщо проаналізувати результати складання цих іспитів на всіх факультетах і курсах студентами нашого університету, ми потрапляємо до трійки лідерів серед закладів вищої освіти України. 


– Відомо, що у ТНМУ працює потужна команда науковців. Як реалізовують  їх медичний і науковий потенціал на практиці? 


– В університеті є 58 кафедр, кожна з них досліджує певну наукову тему або низку тем. Взагалі, будь-яка дисертація, яку захищають в університеті, чи наукову тему, що виконують на кафедрі, має своє практичне значення. Для прикладу, група науковців декількох кафедр вивчає хвороби, які передаються кліщами, зокрема Лайм-бореліоз. Результатом таких досліджень стало впровадження новітніх методів діагностики і лікування хвороби Лайма, на державному рівні затверджені стандарти надання медичної допомоги у разі цього захворювання, також у співробітництві із закордонними колегами розроблені експрес-тести для швидкої діагностики хвороби Лайма. 


Під час пандемії COVID-19 науковці ТНМУ займалися вивченням різних аспектів цієї хвороби – від патогенезу до профілактики. Одним із результатів стала розробка захисного пневмошолому, який зможуть використовувати лікарі, які перебувають у вогнищах високо контагіозних респіраторних інфекційних захворювань. 


Цікавим є доробок наших науковців, які впровадили методику телемедицини для реабілітації хворих із травмами кінцівок. Їх апарат дає змогу дистанційно впродовж тривалого часу моніторити фізіологічні показники травмованого пацієнта. 

 
Одним із яскравих прикладів втілення наукових досягнень у клінічну практику є використання ксенодермотрансплантатів. Це відкриття зробив професор Володимир Бігуняк. Науковець отримує шкіру від свиней, певними методами обробляє її і робить ксенодермотрансплантати, завдяки яким можна врятувати життя і вилікувати хворих із різними ступенями опіків.  


– Не секрет, що випускники вашого вишу працюють не лише у нашій країні, а й далеко за її межами. Чи вдається знайти «пряник», завдяки якому вони будуть зацікавлені повертатися на Батьківщину?  


– Нас проблема еміграції оминула. Викладачів вишу виїхало одиниці. Є ті, хто тепер перебуває за кордоном на стажуванні, але після того неодмінно повернуться назад. Наші фахівці – наша гордість! Є такий коефіцієнт – кількість працівників, які мають наукові ступені доктора чи кандидата наук у співвідношенні до всіх працівників вишу. Наш коефіцієнт – 93–94%. Знаю, що чимало вишів мають показник не більш як  50–60%.  
Однак  якби нам таки довелося шукати отой «пряник», то це були б умови праці, фінансова стабільність в університеті. На щастя, навіть у воєнний час  у нас немає проблем із виплатою зарплат, премій, надбавок, навіть попри те, що ми втратили іноземних студентів. 


– У продовження теми. Медуніверситет багато років підряд був кузнею лікарських кадрів для зарубіжжя. Як нині виглядає ситуація з іноземними студентами? 


– До війни в Україні навчалися понад 80 тисяч іноземних студентів. Ми були у десятці країн, куди іноземці найчастіше їхали здобувати освіту. Переважно це були якраз студенти-медики. В нашому університеті навчалося 2800 іноземних студентів із 60 країн світу. З початком війни іноземці не їдуть на навчання в Україну. Десь, певно, дві третіх наших іноземних студентів покинули навчання і перевелися в університети інших країн, решта – вирішили довчитися тут, переважно студенти старших курсів, щоби отримати дипломи. 

 
   – Пане ректоре, у вашому закладі напрацьована потужна співпраця із зарубіжними університетами та медзакладами. Розкажіть, будь ласка, детальніше про це...

  
– Про ТНМУ знають у світі. Нині маємо понад 110 міжнародних партнерів із 33 країн. Найтісніші контакти у нас із вишами Польщі. Наприклад, у Вроцлавський медичний університет ми систематично направляли наших студентів на семестрове або річне навчання у межах програми Erasmus+. Наступного навчального році, незважаючи на війну, ця програма триватиме. Багаторічна наукова співпраця поєднує нас із Академією прикладних наук у Бялій Подлясці, медичним університетом Варшави. Впродовж багатьох років плідно співпрацюємо з університетами Німеччини, Австрії, Канади, Франції. І нині наші науковці здійснюють стажування в університеті Тулузи. Нещодавно я повернувся з університету Кіля, що в Англії, з яким налагоджуємо тісні відносини з різних напрямів медицини. Також у нас існує програма Visiting professor, у межах якої щороку провідні закордонні фахівці читають лекції нашим студентам. Викладачі і студенти університету беруть активну участь у різних проєктах, що здійснюються за фінансової підтримки Євросоюзу та інших міжнародних організацій, зокрема Erasmus+, DAAD, Fulbright Program. 


– Невдовзі розпочнеться новий навчальний рік, і знову ж таки у воєнних реаліях. Як долаєте технічні труднощі із вимкненням електрики, укриттям під час повітряної тривоги? 


– На раді ректорів медичних університетів України вирішили, що цьогоріч навчання традиційно розпочнеться 1 вересня. Ми вчимося повністю офлайн. До слова, коли розпочалася війна, студенти лише пів року вчилися дистанційно, а з вересня 2022 року повністю відновили денне навчання. Укриттями ми забезпечили себе ще на початку війни. У трьох корпусах є бомбосховища, які мають статус протирадіаційних, в інших – облаштували їх у підвалах, створили належні умови. Ті студенти, що перебувають у лікарнях, відповідно мають змогу користуватися лікарняними укриттями.  
Щодо вимкнень електрики. Студенти навчаються від 9:00 до 16:00 год, тож відсутність електроенергії суттєво на навчання не впливає.  


– У виші функціонує потужний волонтерський центр. На чому передусім він зосереджує свої зусилля? 


– Волонтерський центр почав діяти з перших днів війни. Наші міжнародні друзі передавали з-за кордону допомогу у вигляді медикаментів, медичних засобів, медичного обладнання. Ми все сортували і відправляли на фронт або у прифронтові госпіталі.  


   Хотів би окремо зупинитися на аптечках, які ми комплектуємо. Замовляємо пошиття аптечних підсумок і наповнюємо їх згідно зі стандартами НАТО. До прикладу, там є ізраїльський бандаж, сертифікований турнікет, відповідні гемостатичні бинти, атравматичні ножиці та інше. Ми укомплектували понад три тисячі аптечок і розіслали нашим воїнам.  


– Михайле Михайловичу, знаємо, що у вашому виші проводять безкоштовне зубопротезування військовим…  


– На базі вишу діє стоматологічна клініка як лікувальний заклад у складі університету. Ми першими в області підписали контракт із Національною службою здоров’я України щодо протезування військових і ветеранів війни. У травні надали послуги з протезування п’ятьом чоловікам на суму 68 тисяч гривень. А в червні уже вдалося допомогти 12 військовим і ветеранам. Тепер надаватимемо ще й терапевтичні і хірургічні послуги. Хоча і до цієї програми усіх військових і внутрішньо переміщених осіб у нашій стоматології лікували безкоштовно. Отож, якщо військовий має бажання отримати стоматологічну допомогу чи консультацію, звертайтеся у наш стоматологічний центр, який розташований на вулиці О. Теліги, 7. Або ж телефонуйте за номерами телефонів: (067) 258 26 98 або (0352) 52-78-29.  


– Чи є цьогоріч особливості вступної кампанії?  


– Цього року в університеті відкрито низку нових спеціальностей. Ми запровадили магістерські програми «Протезування та ортезування», на які Міністерство нам дало бюджетні місця, а також «Менеджмент в охороні здоровʼя».  


Популярною залишається спеціальність «Терапія і реабілітація». Чимало вступників цікавляться спеціальністю «Громадське здоров’я». Традиційними і популярними є спеціальності «Медицина», «Стоматологія», «Фармація», «Медсестринство». 


Зоряна ДЕРКАЧ 
 

0
0
0
0


Підписуйтесь на наш канал
Кавунові шкірки як добриво: засіб, який творить дива
У складі шкірок від кавуна багато вітамінів і корисних речовин як для людини, так і для рослин. Якщо використовувати шкірки в якості домашнього добрива, то це позитивно позначиться на врожаї. Причому ефект буде помітний практично одразу.
11 годин тому
Перше золото за вісім років
Українські спортсмени продовжують вражати своєю результативність на Паралімпійських іграх. Зокрема, українець Віктор Дідух став чемпіоном Паралімпійських ігор-2024 з настільного тенісу. Про це повідомив Національний комітет спорту інвалідів України у Facebook.
11 годин тому
Премія імені першого бургомістра-українця Тернополя Володимира Лучаківського
Цього року до Дня місцевого самоврядування в Тернополі традиційно присуджуватимуть та вручатимуть Премії імені першого бургомістра-українця Тернополя Володимира Лучаківського. Урочисте нагородження номінантів премії відбудеться 7 грудня у День місцевого самоврядування.
14 годин тому
Ігор Цвєтов завоював друге золото на Паралімпіаді-2024
7 вересня на Паралімпійських іграх у Парижі знову лунає український гімн після вражаючої перемоги Миколаївського бігуна-легкоатлета Ігора Цвєтова. Він став володарем золотих медалей на дистанціях 100 м та 200 м класу T35.
15 годин тому
Як ми копали бараболі
Баба Юстина завжди вставала вдосвіта. Кожний ранок вона починала з молитви і подяки перед образами (й тим же його закінчувала). Поки ми спали, баба тихенько розпалювала в печі й замішувала тісто на хліб. Вона не визнавала магазинних дріжджів, а по-старому, як її предки, пекла хліб на заквасці з житнього борошна (часом з вівса, ячменю чи на сироватці). З цього тіста баба також робила рум’яні пиріжки та завиванці.
15 годин тому

Головне про коронавірус:
Останні матеріали
Більше статей


РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ
Тернопіль, вул. В. Чорновола, 1
Допускається цитування матеріалів без отримання попередньої згоди hospodar.ua за умови розміщення в тексті обов'язкового посилання на hospodar.ua - Сільський Господар. Для інтернет-видань обов'язкове розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на цитовані статті не нижче другого абзацу в тексті або в якості джерела. Порушення виняткових прав переслідується Законом.

Сільський Господар © 2023 - 2024
Політика конфіденційності
Допускається цитування матеріалів без отримання попередньої згоди hospodar.ua за умови розміщення в тексті обов'язкового посилання на hospodar.ua - Сільський Господар. Для інтернет-видань обов'язкове розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на цитовані статті не нижче другого абзацу в тексті або в якості джерела. Порушення виняткових прав переслідується Законом.