Навіть важко відразу відповісти, ким він був більше: театральним режисером, чи композитором і співаком. Як режисер Анатолій Горчинський поставив майже 110 вистав у театрах Львова, Хмельницького, Рівного, Луцька і Тернополя. Зрештою, навіть у Пензі та Кишиневі.  

Його запросили на посаду чергового режисера у Львівський театр імені Марії Заньковецької відразу після захисту дипломних робіт у Київському театральному інституті імені Карпенко- Карого. За 11 років у Львові він поставив 20 вистав. І саме там виробив своє режисерське кредо: «Ніколи не кричи на акторів, бо вони тобі хліб дають». Згодом кілька років очолював Львівський театр юного глядача, де у нього працював актором майбутній відомий режисер Роман Віктюк. 

До речі, багато шлягерів, яких у доробку Анатолія Аркадійовича 250, написано як пісні до вистав. Мало хто знає, але знаменита «Червона троянда» з'явилася, коли режисер ставив у Львівському театрі імені Марії Заньковецької «І один у полі воїн». 

Зрештою, до Київського музичного училища його прийняли теж завдяки пісенній творчості. Борис Михайлович Лятошинський послухав, як Горчинський виконує власні пісні, і натиснув своїм авторитетом на членів приймальної комісії: «Музичній грамоті навчимо! Головне, що хлопець має хист». Згодом Горчинський вкотре переконався - тільки щирість і емоційність виконання дають наснагу: «Якщо не маєш голосу, то треба співати серцем. А головне - не можна маніпулювати глядачем, працювати у півсили». До речі, він ніколи не користувався фонограмами, хоча кожна з його програм складалася з не менше ніж 40 пісень у живому виконанні. 

Поєднати режисуру й музику молодому Горчинському порадив Мар'ян Михайлович Крушельницький, у класі якого вчився майбутній режисер, а тоді студент Київського театрального інституту імені Карпенко- Карого. У стінах цього навчального закладу він познайомився з Еліною Бистрицькою, Костянтином Огнєвим, Сергієм Данченком, Костем Степанковим, Адою Роговцевою. Горчинський вчився добре, навіть отримував підвищену стипендію. Ще в студентські роки він був лауреатом багатьох пісенних фестивалів. 

У пісенній творчості Анатолій Горчинський - ціла творча епоха. Як композитор він написав понад 350 пісень. Виконував їх сам, ці твори прикрасили також репертуар багатьох співаків. «Червона троянда», «Троянди на пероні», «Росте черешня в мами на городі» визнані хітами ХХ століття. 
Його дружина Олена колись пригадала цікавий випадок: 

- Коли ми зібралися повінчатися, уночі перед шлюбом Анатолій учив молитву, бо все життя був атеїстом. Коли ж пішов до сповіді, то одразу вийшов. Я здивувалася - невже забув слова? А він каже: «Священик запитав, чи то я написав «Черешню». Почувши ствердну відповідь, сказав, щоб я ішов із Богом - мені прощаються всі гріхи»… 

Відомий знавець української естради Михайло Маслій так оцінює творчість Анатолія Горчинського: «Він творив українську естрадну пісню задовго до Мирослава Скорика, Олександра Білаша, Левка Дутківського, Володимира Івасюка, Ігоря Білозіра. І творив успішно». 

 
На початку 1970-их радіо- і телевізійний ефір були заповнені радянською естрадною «попсою», виключно російською. Українська пісня звучала невиразно. І саме тоді Господь звів Анатолія Горчинського і молодшого від нього на 25 років Володимира Івасюка. Молодший зізнався, що знає напам’ять найпопулярніші пісні Анатолія Аркадійовича, а про їхню першу зустріч пізніше розповідав: «Ой, таки не вірю очам своїм: переді мною - живий Горчинський! Можна рукою Вас торкнутися! Й щиро кажу, повірте, не було б Вашої «Червоної троянди», й моя «Червона рута» не зацвіла б…».  

І поки молодший набирав музичної ваги, старшого справедливо вважали патріархом української пісні. Адже з-під пера композитора з’явилися такі вічні хіти, як «Червона троянда», «Троянди на пероні». «А на схилі віку він отримав чудернацьке, але доброзичливе прізвисько «Черешня». Таким був справжній і феєричний вияв визнання і всенародної любові всенародного хіта «Росте черешня в мами на городі», - зауважив Михайло Маслій.  

Поруч з Володимиром Івасюком, Олександром Білашем, Ігором Покладом. Степаном Сабадашем Анатолій Аркадійович увійшов до п’ятірки найкращих вітчизняних композиторів ХХ століття. Чим же ж і як пояснити феномен Горчинського? Мабудь, відповідь знайдемо в словах композитора Бориса Лятошинського: «У нього є мелодія, на крилах якої так легко донести рідне СЛОВО до розуму і серця слухача, створити відповідний настрій, спонукати людину разом з автором думати, любити, творити, кохати, страждати»… 

Тарас ВАСИЛІВ 
 

0

0

0

0

Ви вже відреагували