Головні новиниЖиття громадЕкономікаЄвроінтеграціяЛюдиВійна
ІсторіяКонсультаціїПоради господарямВаше здоров'яРодинне перевеслоЦікавеВарто знати
Підписатися
Всеукраїнська громадсько-політична газета.
РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ Передплатити
Всеукраїнська громадсько-політична газета.
Передплатити
Місцеві вибори Коронавірус Новини Facebook Telegram

Чи приживеться на Тернопільщині французький льон?

Знаний у світі олігарх, українсько-французький підприємець, нащадок роду українських промисловців і меценатів Терещенків Мішель Терещенко уже вдруге цьогоріч відвідує Тернопільщину. Його основне бажання - відродити в Україні льонарство. До обговорення стратегії вирощування озимого льону на Тернопільщині долучилися народний депутат, секретар парламентського комітету аграрної політики і земельних відносин Іван Чайківський та генеральний директор компанії «Агропродсервіс» Андрій Баран.

Чи приживеться на Тернопільщині французький льон?

Знаний у світі олігарх, українсько-французький підприємець, нащадок роду українських промисловців і меценатів Терещенків Мішель Терещенко уже вдруге цьогоріч відвідує Тернопільщину. Його основне бажання - відродити в Україні льонарство. До обговорення стратегії вирощування озимого льону на Тернопільщині долучилися народний депутат, секретар парламентського комітету аграрної політики і земельних відносин Іван Чайківський та генеральний директор компанії «Агропродсервіс» Андрій Баран.

2 роки тому Джерело:

«Шукаємо нові горизонти для вирощування, переробки та експорту української сільськогосподарської продукції. Мішель Терещенко - з відомого підприємницького роду - саме на Тернопіллі бачить перспективу для вирощування озимого льону і його переробки. В першу чергу, за рахунок клімату взимку та родючості ґрунтів. При сприятливих обставинах, вже на цю осінь можемо почати сівбу перших демоділянок. Думаю, що це міг би бути цікавий досвід для фермерів та сільгосптоваровиробників», - розповів Іван Чайківський. 


Мішель Терещенко розповів, що в Україні триває експеримент з вирощування озимого льону французьких сортів.  


«Льон-довгунець, який має довгі волокна, придатні для виготовлення тканин, українські аграрії подекуди сіють і зараз. Утім, його вирощують як яру культуру для отримання насіння, - каже французький підприємець, - так само, як і інші форми цієї рослини, але про використання волокна не йдеться. Однак у світі поширюється мода на все натуральне, зокрема й на тканини. І лляний одяг в багатьох країнах охоче купують, хоча коштує він дорожче, ніж штучний і синтетичний. Отже, заробляють на льонові і фермери, і текстильна промисловість, і модна індустрія». 


Мішель Терещенко зазначив, що текстильний льон має як яру, так і озиму форму. Останню в нашій країні не вирощують, але саме вона може дати волокно метрової довжини. У ярої воно вдвічі-втричі коротше. Саме з озимим льоном почав минулої осені експериментувати Мішель Терещенко. Насіння він використав французьких сортів. Посіяли його в Житомирській, Сумській і Тернопільській областях. Допомагають провести експеримент науковці. 


І вже станом на кінець березня вони зробили перші висновки - французькі сорти цілком добре пережили українську зиму, хоча 8 січня температура падала до –19,2°С. 


За словами Терещенка, у Франції льон - найрентабельніша з усіх польових культур. Тому чимало фермерів віддають перевагу саме їй. Проте, отримати волокно потрібної якості все ж не найлегше завдання. Впоратися з ним можуть ті сільгоспвиробники, які старанно вивчають особливості культури й ретельно дотримуються всіх вимог технології. Українсько-французький підприємець вважає, що в Україні саме такі аграрії.

 Погоджується з ним і секретар парламентського комітету аграрної політики і земельних відносин Іван Чайківський: «Льон - культура, що дозволить українським аграріям диверсифікувати бізнес, бути конкурентними в експорті, розвивати переробку в Україні. Йдеться про пілотний проєкт, але фахівці кажуть, що Тернопілля має в цьому великий потенціал. Дякую Мішелю Терещенку за фанатизм та професійність у підходах». 


Терещенко зізнався, що збирає команду аграріїв, які зацікавлені вирощуванням озимого льону. З цією метою він і приїжджав на Тернопілля, відвідав компанію «Агропродсервіс», познайомився з її роботою, історією розвитку та досягненнями, поспілкувався з керівництвом. А під матеріалом на цю тему на сторінці Івана Чайківського з’явилися й перші відгуки: «Я не спеціаліст, але відчуваю: якщо до справи підключилися такі знаючі люди, все завершиться успішно»... 


Тарас ВАСИЛІВ 
 

0
0
0
0


Реклама
Купуємо дорого землю: паї, городи.
Телефонуйте: (096) 261 31 28
Ці джинси заполонять гардероби взимку 2026–2027: які фасони будуть на піку моди
Стилістка розповіла про головні модні тенденції майбутнього сезону. Джинси залишаються основою повсякденного гардеробу, проте модні вподобання поступово змінюються. Взимку 2026–2027 актуальними будуть одразу кілька силуетів – від вільних wide-leg і relaxed fit до жіночних bootcut і flare.
17 годин тому
Які рослини не можна садити поруч із малиною, а які найкраще обрати для сусідства
Навіть за умови належного догляду малина може давати менше ягід, якщо поруч ростуть невідповідні культури. Деякі рослини конкурують із кущами за вологу та поживні речовини, а інші підвищують ризик поширення шкідників і хвороб.
18 годин тому
Повістки від ТЦК надсилатимуть за новими правилами
Отримання повістки від ТЦК вийшло за межі особистого вручення на вулицях чи на роботі. За новими правилами (постанова Кабміну №560), військкомати активно розсилають виклики поштою. Головний нюанс цієї процедури: закон юридично вважатиме вас офіційно повідомленим, навіть якщо ви фізично не забрали конверт і ніде не ставили свій підпис.
18 годин тому
Відкриття аграрного кластера переговорів з ЄС очікують у грудні
Україна очікує відкриття п'ятого кластера переговорів із Європейським Союзом, який охоплює три аграрні розділи, у грудні. Про це йшлося під час VI Агрополітичного форуму «Агросектор 2026–2027: стратегія виживання», який відбувся днями.
18 годин тому
Рік Кози ще не настав, а її вже увіковічнюють у металі: новинка на 2027 рік
Національний банк України готує нову пам’ятну монету номіналом 5 гривень, присвячену 2027 року за східним календарем. Вона поповнить серію «Східний календар» та матиме зображення кози - символу прийдешнього року. Тираж новинки становитиме 80 тисяч екземплярів у сувенірному пакованні.
18 годин тому

Головне про коронавірус:
Останні матеріали
Більше статей


РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ
Тернопіль, вул. В. Чорновола, 1А
+38 (067) 65-348-06
с[email protected]
Допускається цитування матеріалів без отримання попередньої згоди hospodar.ua за умови розміщення в тексті обов'язкового посилання на hospodar.ua - Сільський Господар. Для інтернет-видань обов'язкове розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на цитовані статті не нижче другого абзацу в тексті або в якості джерела. Порушення виняткових прав переслідується Законом.

Ідентифікатор онлайн-медіа в Реєстрі: R40-04703.

Сільський Господар © 2023 - 2025
Політика конфіденційності
Допускається цитування матеріалів без отримання попередньої згоди hospodar.ua за умови розміщення в тексті обов'язкового посилання на hospodar.ua - Сільський Господар. Для інтернет-видань обов'язкове розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на цитовані статті не нижче другого абзацу в тексті або в якості джерела. Порушення виняткових прав переслідується Законом.

Ідентифікатор онлайн-медіа в Реєстрі: R40-04703.