Усі постаємо як перед собою так і перед світом у різних ракурсах. Одні бачать нас спереду, інші ззаду, хтось збоку, дехто через розмови про нас – улесливі чи кривдні, дехто користується вигадками. Часто нам тяжко й неохота вириватися зі світу солодких мрій та ілюзій, що навіяли собі колись (чи тепер) для самозадоволення. Цукруємося, як варення давнє у віртуальних слоїках. А тоді – зирк у дзеркало, а там… знайомий незнайомець, що геть подався, постарів, сивиною вкрився – чужинець якийсь…  

Знаєте, мені цікаво, а яким себе бачить у дзеркалі… злодій? Той, що людські гроші привласнив, що одурманив чи вичавив із вас останні копійки, хто продав за них свою честь, своє ім’я. Дзеркала в нього позолочені рами тримають, одягнений він у халати заморські, прислуга всі його 50 з гаком кімнат прибирає, чотири автівки у гаражах мерседесять. А із дзеркала хто дивиться? Яким він себе бачить? Ким? Як гадаєте? Знаю чітко одне – злодії в законі нині вкрали владу. Ворон ворону око не виклює – прикривають однопартійці одне одного, а з простолюддя єхидно насміхаються. Не вмієте, мовляв, жити, тому й бідуєте. Не маєте чим відкупитися, тому й в окопах гниєте. І оте злодійство пануватиме доти, допоки не настане час кари – жорстокої кари за це. Справедливо і без огляду на звання чи посади. Тоді люди почнуть поволі повертатися із вірою до влади, а інакше – пропасть зростатиме нестримно. Саме отакі покручники творять образ України, як недодержави повної хабарників і брехунів. Люди пишуть, кричать, вимагають справедливості, а влада, від найвищого щабля до найнижчого, мовчить, бо ж явно себе у дзеркалі побачила.  

Є ще інші дзеркала, які не покриті сріблом, а на подобі сита, через яке просівають слова і діяння наші, відсівається полова від зерен. Це сито сумління, але багато хто викинув давно його на смітник. Бреше без совісті на всю країну і навіть оком не моргне, хіба що скривиться артистично. На кожного з нас із розмов знанихі невідомих нам людей виплітаються вінки на голоси – то лаврові, то з терня. А ще, не дуже й рідко, на образ наш падають тіні наклепів чи заздрості, незлюблення чи збайдужіння. Усе це – дзеркала поглядів когось. Але найбільшим і найточнішим є дзеркало Часу. Там збережені всі помисли та слова, мовлені нами, вчинки та наслідки їх. І дзеркало це перебуває у рамках Вічності. І бачить нас у ньому Бог.  

Часто думаємо, що наші нечестиві діяння можна прикрити гарними словами, заштукатурити рекламою, замалювати патріотичними вигуками. Але  як у килимі, красиві узори споглядаємо зверху, а під низом приховуються обскубані кінці ниток і безлад форми. Теперішнє замарафонене телевидиво й творить на екрані для наївно довірливих людей гарні орнаменти швидких перемог та ілюзію великої стратегії, а правда – під покровом знизу: на фронті, в селах, у держбюджеті, в безвладній владі. Всяка тактична шарпанина без чіткої стратегічної лінії – нагадує повну безпорадність перед сумним фіналом. Багато із вас, перечитавши ці слова, скаже – знову автор сіє розкол і зневіру, знову починає закликати до безпорядків. На жаль, безлад тепер панує на всіх рівнях: Верховна Рада перетворилася у клуб випадкових зустрічей, уряд взагалі пішов у підпілля... Тому не до гармидеру, а до порядку закликаю. 

А ще вас запитаю, чи виправдовуємо своїм життям, визначену нам Богом місію, чи втілюємо в діяннях своїх,  даровані нам здібності й таланти, чи несемо у вчинках своїх оте світло любові, що вкладали у серця наші батьки, чи є ми праведним образом для наслідування дітьми нашими у їх становленні, чи не перекривлюються у дзеркалі совісті наші правильні слова у справи недостойні? 

Постаньмо перед дзеркалом Правди: і я, і ви, і друзі та недруги, задурманені й невігласи, малі й дорослі. Постаньмо і пізнаймо врешті: хто та які ми є насправді. Може, тоді збагнемо, чому нині в такому проваллі опинилися, може, прийде усвідомлення, що всякі наслідки мають причини, що лише той не повторює уже пройдених помилок, хто робить висновки із уроків історії та власного життя. Йдімо ж до того дзеркала вже, допоки ворог не замінив його на ґрати зневолення.  

Олег ГЕРМАН, 
заслужений діяч мистецтв України 
 

0

0

0

0

Ви вже відреагували