– Мій перший у житті Портрет. З жінки, яка справді гідна того, щоби з неї писати портрети. Дякую, Мамо, Ви – найкраща, дякую Богу за вас! – це слова Володимира Симанишина, захисника України, який намалював портрет мами у перерві між лікуванням після важкого поранення на війні.  
У свої 28 років Володя втратив обидві руки. Але завдяки підтримці небайдужих людей повірив у себе, свої можливості, свій талант. Долучившись одного разу до арттерапевтичного заходу в лікарні, який організували волонтери, воїн захопився процесом і почав малювати під керівництвом професійного художника дивовижні картини. А подавала фарби та допомагала йому мама, яка була поруч із сином щодня, щохвилини на шляху після поранення. 

Материнська любов є насправді чимось винятковим у світі. Як писав Вашингтон Ірвінг, у часи важких випробувань мати докладе всіх зусиль, аби допомогти, підтримати, розвіяти темні хмари та повернути мир у серце. Мама – найкращий друг, якого ми тільки можемо мати. І з великою любові до неї та вдячності, вдосконаливши свої вміння та навики, Володя намалював портрет найдорожчої людини. 

Намалював прекрасно. Вдивляюся – і, крім вдало переданої зовнішності, бачу глибокий внутрішній світ людини, яка прожила нелегке життя, але гідно виховала сина. Розумію, що мамина любов – це сила та натхнення пораненого воїна. І завдяки цьому віра у життя та в Україну у нього тверда й непохитна. 

Незламний, усміхнений, привітний. На своїй сторінці у соціальній мережі «Фейсбук» він написав: 

– Чи шкодую я зараз про те, що обрав такий шлях? Ні. У день, коли почалося повномасштабне вторгнення, я був за кордоном. Сів у нічний автобус, попросив рідних і друзів молитися за мене, і, прибувши в Україну, відправився у військкомат. Я не мав жодного військового досвіду, але знав, що потрібен своєму народу… Тепер доведеться вчитися жити без рук. Я знаю, життя не закінчилося, починається новий важкий його етап, і вже ніколи не буде так, як було. 

Завдяки небайдужим людям Володя нині перебуває у США, де готується до протезування. І мама поруч із ним. Тож нехай із Божою допомогою тепер все складеться  в них якнайкраще.  

 
Нині, під час війни, образ всіх матерів України – це образ мами, яка оберігає, підтримує  дитину, незалежно від віку, молиться за неї, і в потрібний час робить усе можливе для неї.  

Дай, Боже, здоров’я та душевних сил для усіх мам, аби  стійко проходити через життєві випробування. Низький уклін і шана матерям Захисників України! 

Ірина СКАСКІВ 
 

0

0

0

0

Ви вже відреагували