Головні новиниЖиття громадЕкономікаЄвроінтеграціяЛюдиВійна
ІсторіяКонсультаціїПоради господарямВаше здоров'яРодинне перевеслоЦікавеВарто знати
Підписатися
Всеукраїнська громадсько-політична газета.
РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ Передплатити
Всеукраїнська громадсько-політична газета.
Передплатити
Місцеві вибори Коронавірус Новини Facebook Telegram

Борислав Довгаль: «Україну треба рятувати спільними зусиллями»

Коли на початку минулого року ми побували у ТзОВ «Славутич» Вишнівецької громади, тоді молодий господар аграрного підприємства Андрій Довгаль ділився проблемами логістики, порушеної війною. Його батькові Бориславу Микитовичу довелося навіть поїхати за кордон для налагодження нових зав’язків. Бо якщо раніше старалися все зерно вивозити в морські порти, на початку війни стали дивитися в бік Польщі та країн Балтики. Цього разу вже Борислав Микитович був на місці, у Великих Вікнинах.

Борислав Довгаль: «Україну треба рятувати спільними зусиллями»

Коли на початку минулого року ми побували у ТзОВ «Славутич» Вишнівецької громади, тоді молодий господар аграрного підприємства Андрій Довгаль ділився проблемами логістики, порушеної війною. Його батькові Бориславу Микитовичу довелося навіть поїхати за кордон для налагодження нових зав’язків. Бо якщо раніше старалися все зерно вивозити в морські порти, на початку війни стали дивитися в бік Польщі та країн Балтики. Цього разу вже Борислав Микитович був на місці, у Великих Вікнинах.

2 тижні тому Джерело:

– Бориславе Микитовичу, тоді вдалося налагодити нові зав’язки?  


– Вдавалося, поки були відкриті кордони з Польщею. Тоді ми возили в Балтійські країни ярий пивоварний ячмінь. А до Польщі – ріпак, пшеницю. Ми ж маємо п’ять фур і було вигідно возити. Я не знаю, чого тій Польщі бракує. Фактично, вони ж на нас заробляла. Дуже заробляла. І порти, і навіть фермери. Я до одного возив пшеницю, бо у них немає такої якісної, як у нас. У них переважно фуражна… 


– Їм і тепер пропонують заробляти на українській продукції, організовуючи в себе переробні підприємства… 


– Так. Я пригадую, що коли ми привозили зерно своїми машинами, вони відразу перевантажували і везли далі. І на тому теж заробляли. Але нині хтось ними маніпулює. 


– Кажуть, «рука москви»… 


– І я так вважаю, бо вони самі собі не вороги, аби втрачати заробіток. Того, що вони виробляють на українському кордоні, не розуміє світ. Наприклад, уже цього року ми везли в Литву пивоварний ячмінь. Документи справні, машини опломбовані, податки платимо, за дороги платимо, там заправляємося, і в магазинах їжу купуємо. Але ж ні – блокують… Ми навіть не виконали контракту з балтійцями. 
Або візьміть ту ж солярку, яку транспортуємо з країн Балтії. Блокада польського кордону змушує нас повертатися інколи  аж через Чоп, виходить «круг» до 1000 км. А це дуже накладно для української економіка, для аграріїв. Мали б поляки зрозуміти, а ні…  


– Чи можемо говорити про обсяги, які вивозили на експорт?  


– Два роки тому, коли на польських кордонах було все нормально, ми вивозили 1,5 тис. т ріпаку. І весь – до Польщі. Там є свій завод із переробки і вони тоді платили по 535 євро за тонну. І це було вигідно і нам, і полякам. А нині за 300–320 євро важко продати.  


Тепер возимо кукурудзу в Констанцу (Румунія), машина поки перетне кордон через Порубне (Чернівецька митниця), 10–12 днів доводиться стояти в електронній черзі.  


У Болгарію відправляємо соняшник. Маємо експортний контракт, виробили ліцензію в міністерстві економіки на соняшник, бо в Болгарії встановлено ліміти. У нас така ліцензія є. І якщо маємо на зворотному шляху якийсь вантаж, аби не гнати фуру порожняком, виходить нормально. 


– Ви казали, що раніше возили продукцію в порти Великої Одеси. Нині уже відновив роботу морський коридор під контролем України. Не намагалися возити продукцію туди? 


–  Ні. Просто боїмося, бо там тривають постійні обстріли. От і днями росія завдали ракетного удару по морському порту «Південний», постраждала портова інфраструктура, є загорання зерна, потерпілі. Обстріли припортової інфраструктури вплинули на зменшення обсягів розвантаження зерна в портах «Великої Одеси»… Тобто існує ризик втратити продукцію. 


– Аби менше вивозити, про переробку ви не думали? 


– Відверто кажучи, думав збудувати якийсь олійний комбінат – переробляти сою, соняшник… Ну, але війна зруйнувала всі плани. От навіть почали робити ремонт адміністративного приміщення, частину зробили, але почалася війна і поки що  припинили всі роботи. Просто не вистачає коштів.  


– А яка культура була минулого сезону найприбутковішою? 


– Нормальні прибутки дав цукровий буряк. Хоча це і високозатратна культура, але затрати окуповуються. Ще дав певні дивіденди соняшник. Сої ми не сіємо, а горох – зелений. І ціни на нього нормальні. Ми його теж возимо до Польщі, бо поляки цю продукцію не блокують, приймають. Тобто те, що їм вигідно, вони на митниці пропускають. І за кордоном, і в Україні на нього ціни нормальні, тому горох сіємо постійно. 


– Враховуючи проблеми зі збутом, ви цього року якось скоригували сівозміни?  


– Якщо коротко, не змінювали майже нічого. Річ у тім, що у нас ще є тваринництво і нам потрібні корми. Тому сіємо і силосну кукурудзу, і люцерну, і конюшину. І навіть, якщо не вигідно торгувати зерном, воно потрібне на корм для худоби. Наше господарство багатогалузеве, тому сівозміни майже не змінюємо.  


– Чи можете сказати скільки  і чого вже посіяли цієї весни? 


– Вже зійшли ячмінь, горох, буряк, а соняшник ще в землі. Маємо озимий ріпак, озимої пшениці майже 650 га і так з року в рік. Озимого ячменю лише 60 га, бо використовуємо його переважно на корми. Ярого ячменю – десь 230 га, соняшнику – 300 га, кукурудзи плануємо сіяти до 600 га, зокрема, 150 силосної.  


– А скільки у вас працює людей? 


– На 2,5 тис. га орендованої землі маємо в середньому 70 працівників. Платимо постійно зарплату, всі податки. Великих проблем із працівниками нема. 


– Навіть під  час мобілізації? 


– Ну, трішки відчутно, але нині спеціалісти універсальні, техніка вся нова і високопродуктивна… Труднувато, але ми розуміємо, що триває війна. Тому і водії, і трактористи один одного підмінюють. Мусимо виходити з ситуації… Так, ми можемо нарікати на ТЦК, але з іншого боку, а що робити, хтось мусить і воювати. Бо подивіться, що ті фашисти виробляють на Сході і Півдні України, а уявляєте, що буде, коли, не дай, Боже, прийдуть сюди… Тому мусимо берегти те, що маємо, і допомагати ЗСУ. 


– ТзОВ «Славутич» – найкрупніше підприємство на території старостинського округу і, напевне, до вас часто звертаються за допомогою?   


– Якщо відверто, майже нема такого дня, аби хтось не звертався: і військові, і волонтери, і звичайні люди, бо в кожного можуть бути складні ситуації. Коли йдеться про допомогу ЗСУ, таке навіть не обговорюється. І купуємо автомобілі (придбали 4 машини і свої віддали на фронт), і ремонтуємо, і шукаємо до них колеса. Допомагаємо і продуктами харчування. Раніше щотижня по 2–3 буси возили допомогу на фронт. Нині трохи менше. Хіба перед Паскою формуватимуть вантаж. Ми розуміємо, що Україну треба рятувати спільними зусиллями.  


– На вулиці дощ… Ви, як досвідчений аграрій, що можете про це сказати?  


– Колись казали: якщо падає дощ, це не дощ, а мільйони.  Загалом це добре, бо весна ще не пізня. І вологи в загальному якраз вистачає. Тим більше, що фактично ми вже все посіяли, залишилася кукурудза. А от гречку, чесно кажучи, досі не переконаний, чи її потрібно сіяти. Просто маємо ще свою пасіку, 100 вуликів, мусимо вирощувати й медоносні рослини… Багата наша Україна, все є, все росте… Одна проблема – всі зазіхають на наші багатства. І щоб ми просто були рабами… 


– У природі буває так: то дощ, то блисне сонце… А в житті ви бачите якийсь просвіток? 


– Я не хочу виглядати песимістом, але дуже прагну, аби хоч наші внуки жили в нормальній державі, без війни. І якщо ми тепер не отримаємо допомоги, якщо припинимо боротьбу і не здобудемо перемогу, то я далі не розумію, як будемо жити. Тому потрібно докласти максимум зусиль, віддати для перемоги все… І зберегти Україну.  


Василь ТОМИН
Світлина Ярослава СТАРЕПРАВА 
 

0
0
0
0


Підписуйтесь на наш канал
Кролі гризуть клітки: що робити
У кролів усе життя ростуть зуби, які треба сточувати. Тому тварин варто забезпечувати твердим кормом. Інакше вони гризтимуть клітки.
4 години тому
10 причин додати полуницю у свій щоденний раціон
Сезон смачної ароматної літньої ягоди у розпалі. Не пропустіть момент насолодитися нею, адже вона неймовірно корисна для організму.
5 годин тому
У Тернополі відкрили Алею пам’яті загиблим захисникам
З нагоди Дня Героїв України на бульварі Тараса Шевченка урочисто відкрили алею пам’яті загиблим в російсько-українській війні військовослужбовцям «ПАМ’ЯТАЄМО! НЕ ЗАБУДЕМО! НЕ ПРОБАЧИМО!». На Алеї розміщені фото з інформацією про наших військових, які загинули в російсько-українській війні від 2014 року, Героїв Тернопільської громади.
9 годин тому
За рік вдалося розмінувати близько 20 тис. кв. км сільськогосподарських земель
Нині замінованою залишається практично третина території країни, при цьому левову частку цієї території становлять землі сільськогосподарського призначення. Тому особлива увага українських саперів приділяється розмінуванню саме цих територій. Про це в ефірі телеканалу FREEДOM розповів голова правління Асоціації саперів України Тимур Пістрюга.
10 годин тому
386 трактористів навчаються за кошти держави
А загалом від початку року 9 тис. українців отримали ваучер на навчання за кошти держави на загальну 70 млн гривень. Станом на зараз сума ваучера на може перевищувати 30280 гривень. Якщо вартість навчання дорожча, то роботодавець або людина доплачує різницю самостійно.
10 годин тому

Головне про коронавірус:
Останні матеріали
Більше статей


РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ
Тернопіль, вул. В. Чорновола, 1
Допускається цитування матеріалів без отримання попередньої згоди hospodar.ua за умови розміщення в тексті обов'язкового посилання на hospodar.ua - Сільський Господар. Для інтернет-видань обов'язкове розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на цитовані статті не нижче другого абзацу в тексті або в якості джерела. Порушення виняткових прав переслідується Законом.

Сільський Господар © 2023
Політика конфіденційності
Допускається цитування матеріалів без отримання попередньої згоди hospodar.ua за умови розміщення в тексті обов'язкового посилання на hospodar.ua - Сільський Господар. Для інтернет-видань обов'язкове розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на цитовані статті не нижче другого абзацу в тексті або в якості джерела. Порушення виняткових прав переслідується Законом.