Черемшу ще називають «цибуля ведмежа». А цінна рослина тим, що містить багато аскорбінової кислоти, тобто вітаміну С, дуже необхідного саме тепер, коли після зими імунітет знизився.

Вітамінні і листочки, і цибулинки черемші. Її можна сушити, маринувати, засолювати на зиму. Рослина стимулює виділення шлункового соку і жовчі, посилює перистальтику кишківника, згубно діє на гостриків, розширяє кровоносні судини, знижує кров’яний тиск і сповільнює ритм серцевих скорочень, а також сприяє розрідженню густого мокротиння при бронхіті. 

Добре її вживати, коли нема апетиту, а також при порушенні травлення, катарі шлунка і кишківника, надто інфекційного походження (наприклад, при проносах).

Ця рослина є профілактичним засобом при лікуванні цинги, грипу, дизентерії і тифу. Черемшу вживають при фурункулах, висипаннях на шкірі, оскільки вона має кровоочисні властивості. Застосовують зовнішньо як протисвербіжний засіб. 

Цибулинками лікують гнійні рани, листочками і цибулинками – кольпіти (запальне захворювання жіночих статевих органів, спринцюються відваром). Навіть для росту волосся втирають сік рослини. А для вигнання гостриків роблять клізми з відвару цибулинок.

Однак, споживаючи черемшу, треба знати міру. Так, у салаті можна з’їдати 5–10 грамів листя на день. Ця рослина отруйна у великих дозах, має надміру жовчогінний вплив. Натщесерце її їсти не можна. У кого хворі печінка, підшлункова залоза – про черемшу забудьте. Салат із неї не рекомендують вживати й тим, хто страждає на закрепи.

Черемшу застосовують для приготування вітамінних напоїв. Чайну ложку подрібненої рослини настояти годину в двох склянках холодної кип’яченої води, пити по пів склянки тричі на день до їди.

10 потовчених цибулин змішують з 0,5 літра кисляку, вживають по одній столовій ложці тричі на день після їди для активізації травлення.

0

0

0

0

Ви вже відреагували