На думу експерта, якого цитує today.ua, цьогоріч почнуть виходити з аграрного бізнесу дрібні фермерські господарства, які спеціалізуються на вирощуванні зерна. Адже вони вже другий сезон поспіль не можуть нормально продати вирощене. На складах накопичилося неспродане зерно. Відповідно, повернути банкам узяті кредити або немає чим, або становить неабияку проблему. Відтак на проведення весняної посівної у багатьох немає коштів. А, між іншим, ще й доведеться обробляти озимі посіви та восени збирати вирощене. 

«Вони намагались триматися, але вже другий воєнний урожай розпродують з великими труднощами. До кінця лютого вони дивитимуться, скільки у них на руках живих грошей, і оцінюватимуть, чи зможуть ці гроші повернути, якщо ще раз зайдуть у посівну. Ті, хто не зможе себе в цьому переконати, пропустять сезон та чекатимуть кращих часів із залишками зерна та грошей», - прогнозує експерт. 

Реалізація вирощеного врожаю стала найбільшою проблемою для українського аграрного бізнесу. Спочатку Росія влаштувала нам морську зернову блокаду. А тепер до блокування українського аграрного експорту приєдналися ще й європейці. Таким чином, доводиться констатувати: Україна втратила східний аграрний ринок і не здобула західного. 

На собівартість агровиробництва також немало впливають вибрики із вартістю пального та подорожчання енергоресурсів. Крім того, через мобілізацію працездатних чоловіків на селі у багатьох фермерських господарствах уже практично немає кому працювати. 

Припинення роботи фермерських господарств призведе до соціальної напруги. Сільським жителям фермери дають не лише роботу і хоч якийсь заробіток. У багатьох сільських громадах саме фермерські господарства є бюджетоутворюючими. І якщо вони припинять свою діяльність, то відповідно й бюджети громад залишаться порожніми. 

Крім того, як правило, жителі села здають в оренду свої паї саме місцевому фермеру. А отже, якщо їхня земля облогуватиме, то восени вони не отримають орендної плати за свої паї і, відновідно, не матимуть чим годувати господарську живність. 

Це може привести до того, що, розчарувавшись у своєму неплатоспроможному орендарі, селяни виставлять свої паї на продаж. А це фактично означатиме кінець ери фермерських господарств в Україні. Усю землю поглинуть потужні агрокомпанії. У ліпшому випадку – українські, у гіршому – українські лише де-юре. 

Втім, і великі агрохолдинги також зазнали неабияких збитків від війни. Але вони не можуть не сіяти. Адже тоді вони ризикують назавжди втратити свої ринки, які напрацьовувались десятиліттями. Тому вони відсіються навесні, каже Юрій Щуклін. Але при цьому видатки на соціалку та інші невиробничі статті, звісно, будуть урізані. 

 

0

0

0

0

Ви вже відреагували