– Головний біль напруги (ГБН) – це найпоширеніша форма первинного головного болю, який періодично може турбувати кожну людину, – пояснює лікар-невролог Давид Щербина. – Основна причина виникнення головного болю такого типу – стрес чи психоемоційна напруга. Цей головний біль не несе загрози життю та здоров’ю, але може завдавати відчутного дискомфорту та суттєво обмежувати активність людини.

Головний біль напруги поділяють на епізодичний – від одного до чотирнадцяти нападів на місяць і хронічний – біль турбує людину більш як 15 разів на місяць. Напади болю можуть тривати від 30 хвилин до кількох днів.Є люди, які відчувають головний біль напруги майже постійно, упродовж багатьох років.

За словами фахівця, крім гострого чи хронічного стресу, спровокувати виникнення головного болю напруги здатні також підвищена тривожність,  перевтома, депресія, хронічний дефіцит сну, пасивний спосіб життя, відсутність фізичного навантаження, зловживання алкоголем і курінням.

Характерним проявом головного болю напруги вважають легкий або помірний за інтенсивністю біль, що починається в потиличній або лобовій ділянках (з двох боків), а потім рівномірно поширюється по всій голові. Часто пацієнти порівнюють цей тип болю з відчуттям обруча або тісної каски, що стискає голову.

Але на відміну від мігрені при ГБН не спостерігають нудоти та блювання, головний біль не посилюється під дією подразників (різке світло, звук чи запах) і при фізичній активності. Іноді помірні фізичні навантаження навіть сприяють поліпшенню самопочуття.

– Якщо біль турбує часто, полегшення можуть принести такі прості заходи як повноцінний відпочинок і сон, прогулянка на свіжому повітрі, – каже Давид Щербина. – Дуже важлива для запобігання нападам фізична активність. Тому раджу обирати комфортний вид регулярного фізичного навантаження, як-от заняття у тренажерній залі, плавання, танці, йога. Також обов’язково слід звернути увагу на харчування. Як і сон, уживання їжі має бути повноцінним і за графіком. 

При сильних болях лікар рекомендує вживанн таких знеболювальних препаратів як аспірин, парацетамол, ібупрофен 400, диклофенак, спазмалгон, цитрамон тощо. 

У разі хронічного та частого епізодичного головного болю напруги потрібно розглядати профілактичне лікування, тобто вживати препарати на постійній основі, щоб зменшити частоту головного болю, – зауважує Давид Щербина. – Зазвичай з цією метою використовують неселективні або трициклічні антидепресанти (амітриптилін, венлафаксин, дулоксетин), які мають сильний знеболювальний ефект і розвʼязують проблему супутньої тривоги чи депресії. Тривалість профілактичного лікування повинна становити не менш як шість місяців.

Марія БЕЗКОРОВАЙНА

0

0

0

0

Ви вже відреагували