Головні новиниЖиття громадЕкономікаЄвроінтеграціяЛюдиВійна
ІсторіяКонсультаціїПоради господарямВаше здоров'яРодинне перевеслоЦікавеВарто знати
Підписатися
Всеукраїнська громадсько-політична газета.
РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ Передплатити
Всеукраїнська громадсько-політична газета.
Передплатити
Місцеві вибори Коронавірус Новини Facebook Telegram

З ювілеєм, невтомний «Ратаю»!

Днями виповнюється тридцять років із часу створення одного із перших сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів в Україні.

З ювілеєм, невтомний «Ратаю»!

Днями виповнюється тридцять років із часу створення одного із перших сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів в Україні.

2 роки тому Джерело:

Долею судилося таке утворення організувати в зоні теплого Поділля нашого краю тодішньому Заліщицькому району. А це були 1990-ті роки. У цей період швидкими темпами у сільськогосподарському виробництві впроваджували  вирощування зернової кукурудзи. У результаті виникла потреба високоякісного насіння. Отже, і зона теплого Поділля за своїми кліматичними умовами  стала сприятливою для вирощування насіння гібридів першого покоління качанистої. 


На своїх зборах фермери Борщівського та Заліщицького районів вирішили обʼєднатися для злагодженішої роботи в цьому напрямі, бо економічний ефект від виробництва гібридного насіння кукурудзи був  високий. Організацію такого обʼєднання було доручено першому фермеру в цій зоні Івану Томичу, молодому енергійному господарю із села Добровляни. Його фермерське господарство «Данастра» тоді гриміло неабиякими виробничими досягненнями. 


Отож  маючи досвід наших батьків та дідів і наукові праці нашого земляка, професора Євгена Храпливого щодо  сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів на Поділлі, а їх, до речі, на Галичині у тридцятих роках минулого століття  працювало більш як  пʼять тисяч (!), було прийнято рішення створити сільськогосподарський  обслуговуючий кооператив «Ратай». 

 
Звідки взялася ця назва – запитаєте ви. Так ось, в  історичній поемі «Слово о полку Ігоревім» літописець, оглядаючи далечінь земель України описує як «ген-ген у полі видніються постаті ратаїв», у нашому розуміння це – хлібороб, орач. 


Минуло тридцять років. За цей час багато змінилося і змінюється в аграрному виробництві, та й загалом у житті людей. Але взаємодопомога, взаємовиручка, підтримка одне одного залишаються знаковими цінностями в житті людини. Власне, на цьому підґрунті уже тридцять років працює Заліщицький багатофункціональний кооператив «Ратай». Його основним натхненником і невтомним пропагандистом кооперативного руху в регіоні став авторитетний викладач Заліщицького технікуму (нині – коледжу) Йосип Децовський. Головою правління кооперативу в 1999 році обрано кандидата сільськогосподарських наук Ігоря Марусяка. 


Згодом на базі коледжу та кооперативу «Ратай»  проведено сотні наукових конференцій і семінарів, практичних навчань за участю провідних науковців, Академії наук України, Міністерства сільського господарства, керівників різних державних установ. 


Завдяки підтримці Тернопільської обласної ради  тільки в нашій області нині працює понад 130 сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів. А «Ратай» за цей час двічі займав перші місця серед кооперативів України, за що нагороджений грамотами Верховної Ради, Міністерства сільського господарства України. 


Постійно вдосконалюючи хліборобську діяльність, кооператив «Ратай» освоїв більш як пʼятнадцять різних видів надання послуг для своїх членів, а їх в окремі роки нараховували майже  230 фізичних і юридичних осіб. 


Останніми роками основним напрямом діяльності кооперативу-ювіляра стали послуги з обробітку ґрунту, вирощування сільгоспкультур, переробки зерна на крупи, виробництво комбікормів. А з часу організації заготівлі молока кооператори «Ратаю» уже продали його на переробні  завод майже  4000 тонн(!).  


За цей тридцятирічний час у житті кооперативу відбулося багато змін. Одні члени кооперативу стали самостійно змужнілими господарями, інші – змінили профіль господарювання. Але як показав життєвий досвід, така форма колективної кооперації діяльності, заснована ще нашими дідами, має право на життя. 


Турбота про людей, взаємодопомога, вміння своєчасно підказати, організувати, допомогти, завжди шануватиметься  і з вдячністю повернеться до тебе, резюмує керівник «Ратаю» Ігор Марусяк. 


Любов ТИМЧУК 
 

0
0
0
0


Реклама
Купуємо дорого землю: паї, городи.
Телефонуйте: (096) 261 31 28
Найкраща багата кутя на Святий вечір та Різдво
Ситна кутя - це давня страва на український Святвечір і Різдво. Вона символізує родючість нашої землі, достаток і зв'язок із предками. У кожної сім'ї є своя кутя - рецепт може включати ягоди, цукати, фрукти. Але традиційний варіант – це пшенична каша, заправлена маком, родзинками і волоськими горіхами.
1 година тому
Кутя: історія головного символу Святвечора
Серед клопітких приготувань до святкування Різдва Христового важливе місце посідає Святвечірня трапеза – невід’ємна різдвяна традиція, кожен елемент якої сповнений особливого символізму. Серед них і найважливіша страва українського Різдва – кутя.
3 години тому
Побили світовий рекорд з безперервного виконання різдвяних пісень
Англієць Дейв Пурчес встановив світовий рекорд, співаючи різдвяні 684 пісні 42 години поспіль. Дейв Пурчес - власник відомої в Глостері закусочної On Toast. Він закрив свій магазин і влаштував справжній різдвяний марафон, щоб побити світовий рекорд з безперервного співу святкових пісень.
20 годин тому
Україну захоплює закордонна свинина: імпорт зріс у 13 разів
У січні-листопаді цього року Україна імпортувала 28,4 тисячі тонн свинини, що в 12,9 раза більше, ніж за аналогічний період 2024-го. У грошовому еквіваленті імпорт за цей період також збільшився у 12,9 раза, до 70,8 млн. доларів.
20 годин тому
Домашнє добриво, яке змусить фіалки цвісти всю зиму
Фіалки – одні з найулюбленіших кімнатних рослин. Особливо цінують їх за здатність цвісти навіть у найхолодніші місяці. Проте щоб фіалки щедро і рясно квітнули, потрібен правильний догляд, а головне, регулярне підживлення.
20 годин тому

Головне про коронавірус:
Останні матеріали
Більше статей


РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ
Тернопіль, вул. В. Чорновола, 1А
+38 (067) 65-348-06
с[email protected]
Допускається цитування матеріалів без отримання попередньої згоди hospodar.ua за умови розміщення в тексті обов'язкового посилання на hospodar.ua - Сільський Господар. Для інтернет-видань обов'язкове розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на цитовані статті не нижче другого абзацу в тексті або в якості джерела. Порушення виняткових прав переслідується Законом.

Ідентифікатор онлайн-медіа в Реєстрі: R40-04703.

Сільський Господар © 2023 - 2025
Політика конфіденційності
Допускається цитування матеріалів без отримання попередньої згоди hospodar.ua за умови розміщення в тексті обов'язкового посилання на hospodar.ua - Сільський Господар. Для інтернет-видань обов'язкове розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на цитовані статті не нижче другого абзацу в тексті або в якості джерела. Порушення виняткових прав переслідується Законом.

Ідентифікатор онлайн-медіа в Реєстрі: R40-04703.